Палеогеографія території України у ранньому періоді каледонської палеогеографічної ери.

Ранньокаледонський таласократичний період відповідає середньому і пізньому кембрію.

Період каледонської ери в Україні розпочинається середньокембрійською трансгресією.

На зх. України на початку Каледонської ери не відбулось помітної зміни структури.

Середньо кембрійські відклади на Волино-Поділлі в сх. Частині представлені ясно-сірими кварцовими пісковиками. Море було мілким. Літоральні відклади.

Верхньокембрійські відклади більш дрібнозернисті. Море затоплює дещо більшу площу, але залишається мілководним. Живність багатша ніж в ранньому Кембрії. Життя зосереджено в морі. Знайдено сліди трилобітів.

Наприкінці Кембрію море залишає Волино-Поділля і можливо Карпатський регіон.

Ранньокаледонський теократичний період – час абсолютного панування суходолу в межах України.

Ордовик поділяють на 2 частини. В першій частині повсюдно був суходіл, панували височинні пустельні ландшафти.

Потім існували 3 трансгресії, які охопили майже все Волино- Поділля, Передкарпаття і р-н Карпат.

В ордовику теригенне осадко нагромадження змінене на карбонатно-теригенне. В Україні появляються умови для нагромадження карбонатних відкладів.

Потужність відкладів Ордовику (середнього і верхнього) дуже мала. Потужність до 50-60м.

Відклади ордовику можна бачити у відслоненнях в сер. Частині Середнього Придністер*я, в районі сіл Молодово.

Кінець ордовику початок силуру характеризується початком ранньогондванського льодовикового періоду 460-420 млн р. тому.

Карпатський регіон в ордовицький час входить до складу обширного океану.

На Передкарпатті – порівняно мілководний басейн.фауна- граптоліти, брахіоподи, остракоди.

Цей район відповідав континентальному схилу.

Відклади ордовику відомі також в Карпатах.

Пізній період Каледонської палеогеографічної ери охоплює силур і початок раннього девону. В силурійський період на волино-поділлі з’являється море, дуже мала концентрація уламкового матеріалу, тому суша мала вирівняний рельєф. В ранньому силурі затоплюється майже все волиноподілля, море було відкрите, глибина зростала у пд.-зх. Напрямі. У прибережних зонах спостерігалось глинисто-вапнякове дно, з просуванням на пд.-зх. дно ставало глинистим, це пов’язано зі зростанням глибини, тому вздовж росточчя поширені глинисті сланці, які також були присутні в передкарпатті.

В пізньому силурі кардинальних змін не відбувається, море розширюється і відбувається трансгресія. Море ділилося на прибережну, мілководну і глибоководну зони, які розділяла зона бар’єрних рифів. Відклади нагадують ранньосилурійські, з’являються доломіти, аргіліти.

Відклади верхнього силуру мають велику потужність, є стратиграфічно повними, тому мають важливе значення для палеогеографії. Ці відклади переходять у девон.

Ранній девон характеризується теократичним періодомЮ, зменшенням моря, утворення лагун. Відбувається девонський орогенез,на розточці формуються невисокі гори. Суша на волиноподіллі і можливо в карпатах.

1.5 Природа України у ранній період герцинської палеогеографічної ери

Україна в альпійську ПГ еру. Донеогенові етапи.

За різними поглядами, альпійська ПГ ера в Україні почалась у пізньому тріасі, на межі тріас/юра, у ранній юрі (150-200 млн. р.).

Початок ери ознаменувався кліматичними змінами (гумідизація) та змінами в органічному світі, а також новим етапом складчастості.

Донеогенові етапи альпійської ПГ ери:

Ранньоальпійський (мезозой)

Клімат жаркий і вологий (тепличний); зявляються перші покрито- та голонасінні, перші справжні птахи та дрібні ссавці; на суші та у морі панують динозаври.

1.1. Рання г/к епоха (Т2 – J2) – панує суходіл; переважають височинні наземні ландшафти; формується потужна кора вивітрювання і загальне денудаційне вирівнювання рельєфу (глобальна епоха пенепленізації). Відклади – таврійська серія Криму (флішеподібні пісковики, мергелі, вапняки)

1.2. Рання т/к епоха (J2 – J3) – обширні трансгресії: Східне (Дніпровське) і Західне (Передкарпатсько-Подільське) море. Хемогенні відклади (доломіти, гіпси).

1.3. Пізня г/к епоха (К1) – закладається Карпатська геосинкліналь, Флішеві Карпати – відкритий глибокий морський басейн. Піщано-глинисті відклади.

1.4. Пізня т/к епоха (К2) – альб-сеноманська трансгресія (дуже швидка, різноманітні фації), моря: Український кристалічний масив, Волино-Поділля, Дніпровсько-Донецький регіон, Карпати, Крим. Органогенні та хемогенні відклади (мергелі).

Познавательные статьи:



Как правильно слушать собеседника

Типичные ошибки при выполнении бросков в баскетболе

Принятие христианства на Руси и его значение

Средства массовой информации США