Класична (лібералізм), кейнсіанська, марксистська

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 4

Серед економістів існують різні погляди на механізм функціонування національної економіки та роль держави в економіці. Існують три філософії макроекономіки - класична (лібералізм), кейнсіанська та марксистська, кожна з яких має багато розгалужень. Філософія макроекономіки – це сукупність принципів, складових побудови найефективнішої й стабільної економічної системи. Як вже відомо, цими складовими є: тип і форма власності, механізм досягнення рівноваги, стан збалансованості економіки, спосіб розподілу виготовлених матеріальних благ та ін.

Основні погляди класичної (ліберальної) філософії організації національної економіки:

· ефективною є лише приватна власність, всі інші форми власності є малорезультативними; державний сектор економіки повинен бути якомога меншим, оскільки він є неефективним та стримує індивідуальну ініціативу;

· рівновага в національній економіці за повної зайнятості досягається автоматично завдяки ринковому механізму ціноутворення;

· порушення рівноваги, безробіття, інфляція може бути викликане лише зовнішніми чинниками (війною, стихійними лихами, політичними переворотами тощо) та державним втручанням в економіку;

· держава не повинна здійснювати регулювання економіки, оскільки цим вона порушує ринковий механізм досягнення рівноваги й стабільності;

· ринок забезпечує справедливий розподіл доходів, а отже, держава не повинна здійснювати перерозподіл доходів між бідними та багатими через систему оподаткування та виплату трансфертів бідним, оскільки це підриває ефективність економіки; максимально, що може держава зробити у сфері перерозподілу доходів – це сплачувати пенсії та допомогу по безробіттю.

Основні погляди кейнсіанської філософії організації національної економіки:

· приватна власність є високоефективною, а отже, національна економіка повинна ґрунтуватись на приватній власності; ефективними є й інші форми власності, в т.ч. державна; таким чином, національна економіка має бути змішаною;

· ринкова економіка не володіє механізмом автоматичного забезпечення повної зайнятості; рівновага в економіці може характеризуватись безробіттям, зменшенням обсягів виробництва;

· причиною економічного спаду, безробіття є недостатність сукупних видатків на вироблений у країні продукт;

· держава повинна регулювати економіку, стимулювати сукупні видатки, зокрема, шляхом перерозподілу доходів на користь найбідніших.

Основні погляди марксистської філософії організації національної економіки:

· приватна власність є результатом експлуатації найманих працівників, є неефективною і несправедливою; ефективною й справедливою є суспільна, тобто державна, власність;

· ринковий механізм не може збалансувати економіку, він індукує циклічний розвиток економіки й кризи, які стають все глибшими й руйнують ринкову економічну систему;

· лише централізоване державне планування здатне забезпечити найефективнішу організацію національної економіки;

· розподіл доходів повинен бути зрівняльним, основний принцип розподілу: ”від кожного за здібностями, кожному за потребами”.

МОДЕЛЬ КРУГОПОТОКУ ЯК ВИХІДНА МОДЕЛЬ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО АНАЛІЗУ

В основі макроекономічного аналізу лежить модель кругопотоку, яка відображає взаємопов'язаний і безперервний рух ресурсів, виготовлених продуктів і доходів економічних суб'єктів.

Двосекторна модель кругопотоку. Доходи, видатки та витрати

Грошові доходи: зарплата,

Витрати рента,процент, прибуток Ринок ресурсів

Ресурси Економічні ресурси:

земля, праця, капітал, підприємницькі здібності

Підприємства Домогосподарства

Товари і Споживчі товари і

послуги послуги

Ринок продуктів

Виручка від Споживчі видатки продажу

Рис. 1.2. Двосекторна модель кругопотоку ресурсів, продуктів і доходів

Двосекторна модель кругопотоку (рис.1.2.) відображає замкнену національну економіку (непов'язану з економіками інших країн), що містить лише два економічні суб'єкти – домогосподарства та фірми.

На верхній половині рисунка представлений ринок ресурсів, на який, з однієї сторони, домогосподарства постачають економічні ресурси, які знаходяться у їх власності (землю, працю, капітал, підприємницькі здібності) і створюють їх пропозицію, а, з іншої сторони, підприємства купують ці ресурси, створюючи таким чином, попит на них. Взаємодія попиту на кожний з цих ресурсів та їх пропозиції встановлює ціну цих ресурсів. За цими цінами, встановленими ринком ресурсів, підприємства їх купують, несучи при цьому грошові витрати, а домогосподарства їх продають, одержуючи, таким чином, грошові доходи у вигляді заробітної плати, ренти, процента та прибутку. Отже, платежі фірм домогосподарствам за ресурси називаються доходами, а платежі фірм за придбані ресурси є їхніми витратами.

На нижній половині схеми представлений ринок продуктів. На ньому, з однієї сторони, виступають підприємства, які використовують куплені на ринку ресурсів ресурси для виробництва товарів і послуг, і постачають ці продукти на ринок продуктів, створюючи їх пропозицію. З іншої сторони, домогосподарства, одержавши доходи, їх витрачають, купуючи товари й послуги на ринку продуктів, створюючи попит на них. При взаємодії попиту на товари і послуги та їх пропозиції на ринку продуктів установлюється ціна на них. Ціни на товари й послуги, встановлені на ринку продуктів, формують, з однієї сторони, виручку від продажу продукту підприємств (яка становить виторг від продажу товарів і послуг, придбаних домогосподарствами), а, з іншої сторони, споживчі видатки домогосподарств.

З цієї схеми видно, що у замкненій національній економіці доходи одних економічних суб'єктів є видатками інших. Так, витрати фірм на ресурси є доходами домогосподарств, а видатки домогосподарств на товари й послуги є виторгом фірм від реалізації продукції. Це означає, що у замкненій національній економіці, в якій одночасно відсутнє державне втручання в господарське життя, обсяг національного виробництва у грошовому виразі (виторг фірм) дорівнює величині грошових доходів (видатків) домогосподарств.

Дане схема кругопотоку містить два кола – внутрішнє, яке відображає рух ресурсів, товарів і послуг, та зовнішнє, яке відображає грошовий потік доходів, витрат і споживчих видатків. Фізичний (“ресурси – продукція”) та грошовий (“видатки – доходи”) потоки відбуваються одночасно у протилежних напрямках і безконечно повторюються.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте