Період знижується вегетативний тонус: звужуються зіниці, рожевіє шкіра,

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 12 из 15Следующая ⇒

Посилюється потовиділення, знижуються слино- і сльозовиділення, падає

Активність серцево-судинної системи, травлення, виділення. Знижується

Електрична активність кори головного мозку, в ній з’являються високо-

Амплітудні повільні коливання (тета- і дельта-хвилі).

Фізіологічна характеристика сну:

Під впливом речовин, які накопичуються в організмі за день,

виникає гальмування нервових процесів і розвивається сон;

У результаті загального гальмування життєвих функцій вночі

мозок відключає свідомість і людина засинає;

Під впливом зниження вегетативного тонусу знижується актив-

Ність серцево-судинної, дихальної, травної систем і в результаті

знижується активність кори мозку, розвивається сон;

Протягом дня мозок накопичує значну інформацію, яка під час

Сну переходить у довгочасну пам’ять. Крім того, гальмування в

Окремих ділянках кори послаблює активний вплив на неї рети-

Кулярної формації, яка знижує діяльність кори мозку, і розвива-

Ється сон.

2-Біологічний ритм"сон-бадьорість"

Протягом доби відбувається чергування двох станів організму - бадьорості і сну, кожний з яких не є однорідним. Термін "бадьорість" був введений у 1923 р. Х.Хедом для позначення функціонального стану нервових центрів, що лежить в основі різноманітних пристосувань діяльності організму. Він відображає зв'язок між рівнем активності центральної нервової системи і різними видами поведінки.

Найважливіший добовий ритм людини - це чергу­вання сну і неспання. Середня тривалість сну - не менше семи годин. Утім, співвідношення сну і не­спання дуже індивідуальне.

Стан організму людини залежить від її внутріш­нього біоритму. Протягом доби більшість фізіологіч­них процесів періодично коливається.У денні години вона підвищена (її мак­симальне значення припадає на 18 годину), а вночі знижується (її мінімальне значення припадає на час між першою годиною ночі й п'ятою годиною ранку. Хоча сучасна людина і створила навколо себе штучне температурне середовище, температура її тіла протягом доби коливається, як і багато років тому. Це пов’язано з тим, що вдень обмін речовин інтенсивніший, що зумовлює підвищення активності організму. Добовий ритм температури тіла досить сталий.При патологічних станах організму ба­гато його ритмів порушується. Інтенсивність більшості фізіологічних процесів підвищується вранці й знижується вночі. Ці дані слід враховувати, плануючи режим дня. Вивчення біологічних ритмів дає змогу людині виробити найсприятливіший режим праці й відпочинку.Добові біоритми контролюються «біологічним го­динником» - це пристосувальний механізм, що забезпечує здатність живих організмів орієнтуватися в часі. 3- Гігієна сну у дітей.

На першому році життя дитина спить велику частину доби. Під час сну діти ростуть, їх організм накопичує нові сили. Сон укріплює здоров’я дитини, підвищує його стійкість і опірність несприятливим діям, забезпечує сприятливий психічний тонус. Потреба уві сні у дітей різна: одні сплять менше і довше зберігають бадьорість, інші сонливі, витрачають на сон більше часу, чим їх однолітки, що залежить від нервової системи дитини і від того, як організований період неспання (рухомі діти сплять міцніше і менше).
Уклавши малюка в ліжко, немає потреби міняти спосіб життя, що склався, потрібно тільки зменшити яскравість світла в кімнаті і розмовляти тихіше, краще відразу ж привчити дитину засинати у відсутність дорослого. У зв’язку з тим що кістки черепа у дитини м’які і при тривалому лежанні на одному боці деформуються, доцільно укладати його в ліжечку по черзі то на один, то на інший бік, але обличчя його завжди має бути обернене у бік кімнати (не до стіни).
У перші місяці життя малюк під час сну може здригатися, посміхатися або гримасувати, морщитися, хмуритися, прицмокувати губами, підкидати руки, а то і плакати. Всі ці явища цілком нормальні. Частіше вони спостерігаються у збудливих дітей, і особливо у випадках, коли їх укладають спати в непровітреній кімнаті або туго сповивають. На глибину сну впливає і температура повітря. Уклавши малюка спати, потрібно відкрити кватирку або вікно (у теплу погоду); рух прохолодного повітря діє усыпляюще. У теплій квартирі малюкові не потрібні для сну тепла білизна з фланелі, бумазеї, трикотажу з начісуванням і ватяна ковдра. Одна з основних вимог до організації сну — укладання малюка спати в один і той же час.

61. гігієна навчально – виховного процесу. Коливання працездатності протягом дня. Принципи побудови розкладу уроків.

Гігієна навчально-виховного процесу.
Серед факторів зовнішнього середовища, що впливають на організм, світло займає одне з перших місць. Світло впливає не тільки на орган зору, але й на весь організм у цілому. Ідея цілісності організму, яскраво виражена в роботах І. П. Павлова, підтверджується й реакціями організму у відповідь на вплив світла. Світло, впливаючи через орган зору, викликає збудження, що поширюється до більших півкуль кори головного мозку.
Величезне значення світла в профілактиці зорового стомлення й найпоширеніших розладів зору, зокрема короткозорості, тому що саме в дитячому віці формується рефракція ока, що впливає на рівень зорових функцій і зорову працездатність. Тому в приміщеннях для дітей і підлітків повинні бути створені оптимальні умови освітлення.
Несприятливі умови освітлення викликають погіршення загального самопочуття, зниження фізичної й розумової працездатності.Особливе гігієнічне значення має бактерицидна дія ультрафіолетових променів, що входять до складу спектра сонячного світла. Під впливом ультрафіолетових променів затримується розвиток бактерій, а при досить тривалому впливі бактерії гинуть.
Особливо велика роль променистої енергії сонця у формуванні зростаючого організму. Активізуючи процеси обміну, вона сприяє правильному росту й розвитку. Ультрафіолетові промені, переводячи провітамін D, що перебуває в шкірі дитини, з недіяльного стану в діяльне, забезпечують нормальне кісткоутворення. Світло робить і психологічний вплив; достаток світла створює емоційно-припіднятий, радісний настрій.
При виборі орієнтації дитячих установ виходять із умов сонячної радіації. Найбільш сприятливою орієнтацією у всіх кліматичних районах є південна й південно-східна.Повітряно-тепловий режим
Одним з найважливіших факторів, який впливає на працездатність і стан здоров'я дітей, є повітряно-тепловий режим приміщення.
2- Коливання працездатності протягом дня.

Працездатність кожної людини піддається певним коливанням, які проходять в межах природного ритму.Перші можуть особливо добре працювати зранку, але швидко стомлюються в другій половині дня і мають відповідно більшу потребу в ранньому закінченні роботи.
Другі входять в форму тільки ближче до полудня, їм краще всього пра-цюється вечорами (до глибокої ночі).
Ні один із цих основних типів не працює краще або гірше іншого, просто вони працюють по-різному. Пік працездатності у них припадає на різні періоди дня.Після обіду, коли активно працює тонка кишка, наступає відомий спад продуктивності, який багато хто хоче побороти за допомогою кави. В цей час не потрібно працювати наперекір своєму ритму. Краще розслабитися з чашкою чаю і використати перерву для соціальних контактів та рутинної діяльності.
Кожен із нас може пристосуватися до коливань своєї працездатності. Не намагайтесь працювати проти свого природного денного ритму (який Ви якщо і зможете поміняти, то незначно), а використайте ці закони у своєму розпорядку дня!
У кожного із нас спостерігаються більш або менш суттєві відхилення від норми в індивідуальному графіку працездатності.Відповідно до коливань працездатності чергуйте напружену, відповідальну діяльність та менш важливу і ненапружену діяльність і менш відповідальні справи.
Робіть щоденно що-небудьдля підтримання працездатності (зарядка, заняття спортом). Пам'ятайте завжди про те, що разом з працездатністю змінюється якість виконуваної Вами роботи.
Найважливіші справи і справи, які вимагають найбільшої концентрованості, повинні знаходитись на найвищій точці Вашого графіка продуктивності, на самі кращі часи.
Працюйте і живіть не всупереч, а відповідно до біологічних ритмів.

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов