Інструменти обґрунтування управлінських рішень.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 4 из 5Следующая ⇒

(Наскільки я найшов, то інструменти прийняття управлінських рішень і методи прийняття управлінських рішень ототожнюються, щоб було щось інше ніде нема)

Конкретним інструментом обґрунтування управлінських рішень, що широко використовується на практиці є прогнозування. Під прогнозом розуміють обґрунтоване твердження про можливий стан об'єкту в майбутньому та про альтернативні шляхи досягнення такого стану.. Серед методів прогнозування управлінських рішень виокремлюють кількісні та якісні. До першої групи відносять: нормативний метод; параметричний метод; метод екстраполяції; індексний метод. До другої групи методів відносять: експертний метод; функціональний метод; метод оцінки технічних стратегій.

Метод платіжної матриці дозволяє дати оцінку кожної альтернативи як функції різних можливих результатів реалізації цієї альтернативи. Основними умовами застосування методу платіжної матриці є:

· наявність кількох альтернатив вирішення проблеми;

· наявність декількох ситуацій, які можуть мати місце при реалізації кожної альтернативи;

· можливість кількісно виміряти наслідки реалізації альтернатив.

В методі платіжної матриці критично важливим є точна оцінка ймовірностей виникнення ситуації в процесі реалізації альтернатив задля визначся очікуваного ефекту(математичного сподівання (кароче будується матрицяде відображені наслідки в залежності від стану середовища з одного баку і вибраних дій з іншого)

Метод дерева рішень передбачає графічну побудову різних варіантів дій, які можуть бути здійснені для вирішення існуючої проблеми та наслідків таких дій. Метод «дерева рішень» застосовують на практиці у ситуаціях, коли результати одного рішення впливають на подальші рішення, тобто, для прийняття послідовних рішень.

В умовах невизначеності використовують теоретико-ігрові методи. В більшості випадків для прийняття управлінських рішень використовується неповна і неточна інформація, яка і утворює ситуацію невизначеності. Для обґрунтування рішень в умовах невизначеності використовують:

Коли відомі ймовірності настання подій:

Байєса (максимального мат сподівання)

Мінімальної дисперсії

Коли ймовірностей не задано:

Вальда(max(min(Xij)))

Севіджа(Найбільш сприятливих подій (max(max(Xij)))

Гурвіца (водиться λ-очікування найгіршого випадку max(λ*min(Xij)+(1-λ)*max(Xij))

Бернулі-Лапласа (коли невідомі ймовірності – вважається що всі стани рівноможливі max(1/n*()- максимальне

Виробнича модель Конторовича Л.В

Дана модель направлена на те, щоб максимізувати к-сть комплектів поставки продукції (Щоб впарити в побільше за раз видів продукції, в тому числі й непотрібної, але яку ми купимо, бо нам треба інша). Вона включає складання виробничої програми, з типовими асортиментними комплектами. Маючи норми витрат на і-ту продукцію, j-го ресурсу (a_ij) та знаючи к-сть одиниць і-ї продукції, що в ходить в комплект ми можемо сформувати плановий асортимент випуску продукції, щоб забезпечити максимальне число комплектів поставки продукції. Має вигляд:

, де x_і - кількість одиниць (видів) продукції, k_і – к-сть одиниць в комплекті

Система обмежень:

Сутність соціально-економічних систем

Соціально-економічні системи – це сукупність взаємопов’язаних ресурсів економічних суб’єктів, що взаємодіють між собою у сфері розподілу, виробництва, обміну та споживання і утворюючи єдине ціле.

Властивості соціально-економічних систем:

- емерджентність;

- динамічність економічних процесів;

- стохастичний характер економічних явищ;

- закономірності економічних процесів можна виявити на основі великої сукупності спостережень;

- економіка як суладна система має здатність до самоорганізації;

- не існують чіткі межі для елементів;

- не можна ізолювати від зовнішнього середовища.

Характеристики системи:

- цілісність;

- складність;

- ієрархічність.

Проста модель епідемії

Нехай N-кількість здорових людей, в деякий момент часу попадає одна хвора t=0. Припускається що з групи ніхто не йде, людина стає джерелом інфекції після власного зараження. Число хворих x(t), ті що можуть захворіти y(t).

N+1=x(t)+y(t)

Δx=λx(t)*y(t)*Δt

Функції купівельного попиту

Функції купівельного попиту — це функції, що відображають залежність обсягу попиту на окремі товари і послуги від комплексу фактів, що впливають на нього. Такі функції застосовуються в аналітичних моделях попиту і споживання і будуються на основі інформації про структуру прибутків населення, ціни на товари, склад сімей та інші фактори. Розглянемо побудову функцій попиту залежно від двох факторів: доходу і цін.

Однофакторні функції попиту від доходу широко застосовуються при аналізі купівельного попиту

yi = fі (Z),

де Z — доход; yi — попит на і-й товар або послугу; fі — тип функції.

Відповідні цим функціям криві називаються кривими Енгеля.

Л. Торнквіст запропонував спеціальні види функцій попиту (функції Торнквіста) для трьох груп товарів: першої необхідності, другої необхідності, предметів розкоші.

Функція Торнквіста для товарів першої необхідності Y1 має такий вигляд:

Y1 = a1Z / (Z + C1)

де а1 — верхня межа попиту; С1 — приріст доходу.

Вона відображає той факт, що зростання попиту на ці першочергові товари зі зростанням доходу поступово сповільнюється і має межу a1 (крива попиту асимптотично наближується до прямої лінії у = а1).

Функція Торнквіста для товарів другої необхідності Y2 має такий вигляд:

Y2 = a2 (Z – b2) / (Z + C2),

де а2 — верхня межа попиту; b2 — певний рівень доходу; С2 — приріст доходу.

Попит на цю групу товарів з’являється після того, як дохід досягне величини b2.

Функція Торнквіста для предметів розкоші Y3 має такий вигляд:

Y3 = a3 Z (Z – b3) / (z + C3),

де Z ≥ b3; a3 > 1; b3 — певний рівень доходу; C3 — приріст доходу.

Функція Y3 не має межі, попит на предмети розкоші виникає після того, як дохід Z перевищить рівень b3.

Крім розглянутих функцій, в аналітичних моделях купівельного попиту використовуються й інші функції — степеневі, S-подібні та ін.

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры