Розрахунок і підбір водопідігрівача системи гарячого водопостачання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Підігрів води здійснюється у швидкісних секційних водо-водяних водонагрівачах. Теплоносій – гаряча вода від ТЕЦ з параметрами для літнього режиму – Т_р =80 ⁰С, Т_о=40 ⁰С.

3.1.Потрібна поверхня нагріву F_зм м² швидкісних секційних водонагрівачіввизначається за формулою:

=1000-2600 – для латунних змійовиків;

– середня різниця температур теплоносія (води, яка нагріває) та води, яку нагрівають:

або ,⁰С

де:

-більша та менша різниця температур теплоносія (води, яка нагріває) та води, яку нагрівають по кінцях водонагрівача;

Кількість секцій водонагрівача визначається за формулою:

n= F/f_c=2,9/1,31=2,21

де: f_c – площа поверхні нагріву однієї секції, м².

Фактична площа нагріву водонагрівача:

F_ф=n·f_c=2,21∙1,31=2,89 м²

Отриману площу F_ф порівнюють з потрібною площею нагріву F. Якщо вони відрізняються на величину понад 10%, то потрібно прийняти інший тип водонагрівача і зробити перерахунок.

3.2.Втрати напору у швидкісних водонагрівачах обчислюються за формулою:

, м

де: β – коефіцієнт, який враховує накип, приймається рівним 4;

m – коефіцієнт гідравлічного опору однієї секції нагрівача, приймається 0,75 для секції довжиною 4м і 0,4 – для секції довжиною 2м.

- швидкість руху водопровідної води в трубках нагрівача приймається в межах 0,8 …1,5 м/с.

Приймаємо водонагрівач типу 10 - 69×4000 – 2 – 04 ОСТ 34-588-68.

Температура гріючої води (теплоносія) при розрахунку водонагрівачів приймається по літньому режиму роботи теплової мережі Т_г = 80 ⁰С та Т₀ = 40 ⁰С.

Гідравлічний розрахунок подаючих трубопроводів

В режимі водорозбору.

В задачу розрахунку входить визначення діаметрів подаючих трубопроводів.

Вихідні дані для розрахунку:

1. Аксонометрична схема трубопроводів;

2. Розрахункові витрати на ділянках;

3. Гарантійний тиск.

Вибираємо розрахунковий напрямок (циркуляційне кільце) від теплофікаційного колодязя, до водорозбірної точки, яка є найбільш віддаленою, Ст.Т3 – 1. Поділяємо розрахункову схему на ділянки з однаковою витратою. Для кожної ділянки визначаємо кількість водорозбірних приладів N^h і кількість споживачів U.

Згідно витрат води, визначаємо діаметр d_y та питомі втрати тиску на тертя «і» згідно таблиць.

Втрати тиску на окремих ділянках трубопроводів визначаємо за формулою:

H = i ∙ l ∙ (l+ K_l), м;

де: l – довжина ділянки трубопроводу в м;

K_l – коефіцієнт, який враховує втрати тиску, на ділянках трубопроводу, на місцеві опори, значення якого слід приймати:

0,2 – для подавальних і циркуляційних розподільних трубопроводів;

0,5 – для трубопроводів в межах теплових пунктів;

0,1 – для трубопроводів водорозбірних стояків і циркуляційних стояків.

Швидкість руху води у подаючих трубопроводах та стояках, слід приймати з врахуванням заростання труб, але не більше 1,5 м/с, а в трубопроводах подаючих воду до водорозбірних приладів – не більше 2,5 м/с.

Визначення розрахункових витрат, діаметрів подаючих трубопроводів та втрат тиску, по розрахунковому напрямку, наведено в таблиці № 2.

Згідно вимогам ДСТУ-Н Б XX-XX:2013 «Настанова щодо підбору та улаштування лічильників води та теплоти у багатоквартирних будинках»; підбір лічильника рекомендовано обирати за витратою, яку визначають за формулою:

, м³/год.;

де: - перехідна витрата м³/год.;

- номінальна витрата м³/год.

Значення і наведено в експлуатаційних документах на лічильних води.

Максимальна годинна витрата гарячої води по будинку складає:

По довідкових матеріалах підбираємо крильчатий лічильник, калібром 32 мм, типу ВСКМ – 32.

, м³/год.;

Втрати тиску, h, м вод.ст., у лічильнику визначаються за формулою:

де: q – розрахункова витрата води; q = 0,97 л/с;

s – опір лічильника; s = 0,1 ;

h = 0,97 ² ∙0,1 ∙12,95 = 1,22 м вод.ст.

Потрібний (необхідний) тиск , у місці приєднання до міського водопроводу, при найбільшому господарсько – питному водоспоживанні, повинен забезпечувати подачу води на потрібну геометричну висоту та забезпечити нормальний вільний тиск біля диктуючого водорозбірного приладу.

Підрахунок проводиться за формулою:

, м;

де: — робочий тиск біля диктуючого приладу, визначається згідно ДБНу, для ванни = 3,0 м;

— геометрична висота підіймання води, різниця відміток осі міської водопровідної мережі і осі диктуючого водорозбірного приладу;

=354,65-335,55=19,1 м.

— втрати тиску у водомірі, = 1,22 м;

Втрати тиску на вводі Н_в визначають за формулою:

;

, м

Гарантійний тиск у міській водопровідній мережі = 0,38 МПа, дорівнює = 0,36 МПа, то його достатньо для роботи системи холодного водопостачання без підвищувальної установки (насосів).

2.3. Розрахунок системи каналізації.

Познавательные статьи:



Формы дистанционного обучения

Передача мяча двумя руками снизу

Значение правильной осанки для жизнедеятельности человека

Основные ошибки при выполнении передач мяча на месте