Розв’яжіть тестові завдання.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 3Следующая ⇒

1. Відмінність моделей корпоративного управління зумовлюється:

а) наявністю або відсутністю спостережної ради;

б) наявністю або відсутністю банківського і міжкорпоративного контролю;

в) наявністю або відсутністю широкого представництва індивідуальних і незалежних акціонерів.

2. Сутність цільового підходу до оцінки ефективності корпоративної структури полягає в наступному:

а) ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність);

б) кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв;

в) ефективність визначається як внутрішня координація, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах;

г) критерій ефективності залежить від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

3. Відносні показники, що характеризують здатність підприємства погашати короткострокову заборгованість, мають назву:

а) показники покриття короткострокових зобов’язань;

б) показники ефективності використання активів;

в) показники використання позикових засобів;

г) показники прибутковості.

4. Відносні показники, до складу яких входять коефіцієнти рентабельності продажів, інвестицій, власного капіталу, мають назву:

а) показники покриття короткострокових зобов’язань;

б) показники ефективності використання активів;

в) показники використання позикових засобів;

г) показники прибутковості.

5. Поверхневий рівень корпоративної культури характеризується наступною тезою:

а) цінності сприймаються автоматично на підсвідомості і вважаються істинними, незамінними, такими, що не потребують узаконення;

б) формує цінності і вірування корпорації, роз'яснює мету її існування;

в) до нього належать видимі і відчутні елементи культури: манера поведінки, мова, правила, фірмові і товарні знаки, фірмовий одяг, інтер'єр приміщень, архітектура будівель.

6. Основними принципами побудови системи органів управління акціонерного товариства є:

а) надання достовірної, адекватної і своєчасної інформації, яка забезпечує акціонерам реалізацію їх прав власності;

б) розмежування компетенції між його органами управління;

в) виконання принципів корпоративного управління для максимізації доходів акціонерів.

7. Основними принципами побудови системи органів управління акціонерного товариства є:

а) надання достовірної, адекватної і своєчасної інформації, яка забезпечує акціонерам реалізацію їх прав власності;

б) виконання принципів корпоративного управління для максимізації доходів акціонерів;

в) централізація функцій управління і контролю за діяльністю товариства, забезпечення ефективного контролю за діяльністю правління з боку спостережної ради і підзвітність самої спостережної ради загальним зборам акціонерів.

8. Вертикальний аналіз як метод визначення економічного потенціалу корпоративного об’єднання передбачає:

а) порівняння кожного показника (позиції звітності) з попереднім періодом;

б) визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показники;

в) обчислення відносин між окремими позиціями звітів, визначення взаємозв'язку показників;

г) внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підприємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньо галузевими;

д) аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

9. Частка оборотних виробничих фондів в обігових коштах відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

10. Метою функції суспільної пам’яті корпоративної культури є:

а) створення і збереження духовних цінностей;

б) участь культури у визначенні людиною і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії;

в) через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія;

г) збереження і нагромадження досвіду людських відносин у корпорації і людства у цілому.

11. Сутність системного підходу до оцінки ефективності корпоративної структури полягає в наступному:

а) ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність);

б) кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв;

в) ефективність визначається як внутрішня координація, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах;

г) критерій ефективності залежить від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

12. Коефіцієнт оборотності обігових коштів відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

13. Сутність внутрішньоорганізаційного підходу до оцінки ефективності корпоративної структури полягає в наступному:

а) ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність);

б) кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв;

в) ефективність визначається як внутрішня координація, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах;

г) критерій ефективності залежить від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

14. Порівняльний аналіз як метод визначення економічного потенціалу корпоративного об’єднання передбачає:

а) порівняння кожного показника (позиції звітності) з попереднім періодом;

б) визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показники;

в) обчислення відносин між окремими позиціями звітів, визначення взаємозв'язку показників;

г) внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підприємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньо галузевими;

д) аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

15. Період погашення кредиторської заборгованості відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

16. Об’єктивною оцінкою діяльності корпорації для фінансових інвесторів є:

а) максимізація ринкової вартості, збільшення обсягів реалізації, максимізація прибутку, мінімізація витрат, забезпечення рентабельності діяльності;

б) стабільність, ефективність роботи органів управління.

17. Сила культури – це:

а) процес збереження і нагромадження досвіду людських відносин у корпорації і людства у цілому;

б) реакція підлеглого, керованого об'єкта, групи, колективу на вплив з боку менеджера або системи управління в цілому;

в) через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечення взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія;

г) ступінь згоди членів організації щодо важливості деяких специфічних цінностей.

18. Керованість як характеристика корпоративної культури – це:

а) процес збереження і нагромадження досвіду людських відносин у корпорації і людства у цілому;

б) реакція підлеглого, керованого об'єкта, групи, колективу на вплив з боку менеджера або системи управління в цілому;

в) через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечення взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія;

г) ступінь згоди членів організації щодо важливості деяких специфічних цінностей.

19. Сутність цільового підходу до оцінки ефективності корпоративної структури полягає в наступному:

а) ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність);

б) кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв;

в) ефективність визначається як внутрішня координація, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах;

г) критерій ефективності залежить від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

20. Горизонтальний аналіз як метод визначення економічного потенціалу корпоративного об’єднання передбачає:

а) порівняння кожного показника (позиції звітності) з попереднім періодом;

б) визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показники;

в) обчислення відносин між окремими позиціями звітів, визначення взаємозв'язку показників;

г) внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підприємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньо галузевими;

д) аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

21. Капітал, що виникає при створенні корпоративної структури, є власністю:

а) окремих акціонерів, що зробили найбільші внески в статутний фонд;

б) корпоративної структури як суб’єкта господарських відносин;

в) фонду держмайна;

г) державних органів, що контролюють діяльність корпоративних структур.

22. Облігація - це:

а) цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства;

б) цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого відсотку.

23. Показник, що відбиває період, протягом якого запаси трансформуються в кошти, має назву:

а) період одного обороту запасів;

б) період операційного циклу;

в) період фінансового циклу;

г) коефіцієнт оборотності.

24. Фондова біржа - це:

а) підписання угоди між емітентами та посередниками про взаємовигідний продаж акцій на вторинному ринку;

б) здійснення на підставі угод комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за фінансовими посередниками підприємств-емітентів;

в) розміщення фінансовими посередниками нових випусків цінних паперів;

г) організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

25. Види облігацій в Україні:

а) іменні та на пред’явника;

б) внутрішніх і місцевих позик;

в) прості та привілейовані;

г) державного та місцевого призначення.

26. Показник, що відбиває період обороту коштів, має назву:

а) період одного обороту запасів;

б) період операційного циклу;

в) період фінансового циклу;

г) коефіцієнт оборотності.

27. Економічна роль статутного фонду полягає в:

а) підвищенні ефективності діяльності організації, забезпечення здатності досягати поставленої мети;

б) забезпеченні фінансової стабільності (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних);

в) створенні матеріальної бази для формування і розвитку товариства;

г) забезпеченні прибутковості, підвищення чистого прибутку, рентабельності, доходу на акцію, посилення і збереження становища на ринку.

28. Показник, що відбиває умовний термін окупності поточної вартості акції, має назву:

а) доход на акцію;

б) дивіденд на акцію;

в) коефіцієнт котирування акцій;

г) ціна акції.

29. Метою функції суспільної пам’яті корпоративної культури є:

а) створення і збереження духовних цінностей;

б) участь культури у визначенні людиною і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії;

в) через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія;

г) збереження і нагромадження досвіду людських відносин у корпорації і людства у цілому.

30. Сутність конкурентного підходу до оцінки ефективності корпоративної структури полягає в наступному:

а) ефективність організації визначається її здатністю досягати поставленої мети: фінансова стабільність (платоспроможність, ліквідність, оборотність), збереження ресурсів (матеріальних, грошових, трудових, інформаційних), прибутковість, чистий прибуток, рентабельність, дохід на акцію, посилення і збереження становища на ринку, соціальна відповідальність);

б) кінцева мета не ігнорується, але вона одним з елементів у більш складному наборі критеріїв;

в) ефективність визначається як внутрішня координація, стабільність, погодженість усіх процесів, за якої поставлені завдання будуть досягнуті оптимальним способом при мінімальних витратах;

г) критерій ефективності залежить від того, чиїм інтересам цей критерій відповідає.

31. Величина статутного фонду при створенні акціонерного товариства повинна дорівнювати:

а) 100 мінімальних заробітних плат;

б) 1000 мінімальних заробітних плат;

в) 1250 мінімальних заробітних плат;

г) 1500 мінімальних заробітних плат.

32. Наслідком недотримання вимог законодавства у питаннях функціонування ринку цінних паперів передбачено:

а) карну відповідальність;

б) адміністративну відповідальність;

в) соціальну відповідальність.

33. Державне регулювання ринку цінних паперів - це:

а) здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за ринком цінних паперів та їх похідних та за­побігання зловживанням і порушенням у цій сфері;

б) здійснення державою комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за господарською діяльністю підприємств-емітентів;

в) здійснення державою комплексних заходів щодо внутрішньої координації ринку цінних паперів;

г) здійснення державою комплексних заходів щодо підвищення ефективності діяльності ринку цінних паперів.

34. Депозитарій - це:

а) фізична особа, яка має не менше ніж десять зберігань, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність;

б) юридична особа, яка створюється у формі закритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігань, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність;

в) юридична особа, яка створюється у формі відкритого акціонерного товариства, учасниками якого є не менше ніж десять зберігань, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність;

г) юридична особа, яка створюється у формі товариства з обмеженою відповідальністю, учасниками якого є не менше ніж десять зберігань, і яка здійснює виключно депозитарну діяльність.

35. Андеррайтинг - це:

а) підписання угоди між емітентами та посередниками про взаємовигідний продаж акцій на вторинному ринку;

б) здійснення на підставі угод комплексних заходів щодо упорядкування, контролю, нагляду за фінансовими посередниками підприємств-емітентів;

в) розміщення фінансовими посередниками нових випусків цінних паперів;

г) організаційно оформлений, постійно діючий ринок, на якому здійснюється торгівля цінними паперами.

36. Коефіцієнт фінансової незалежності відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

37. Порівняльний аналіз як метод визначення економічного потенціалу корпоративного об’єднання передбачає:

а) порівняння кожного показника (позиції звітності) з попереднім періодом;

б) визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показники;

в) обчислення відносин між окремими позиціями звітів, визначення взаємозв'язку показників;

г) внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підприємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньо галузевими;

д) аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

38. Відносні показники, що характеризують ступінь ефективності використання капітальних вкладень з точки зору виробництва і реалізації продукції, мають назву:

а) показники покриття короткострокових зобов’язань;

б) показники ефективності використання активів;

в) показники використання позикових засобів;

г) показники прибутковості.

39. Метою комунікаційної функції корпоративної культури є:

а) створення і збереження духовних цінностей;

б) участь культури у визначенні людиною і соціумом сенсу життя, сенсу свого існування, тобто особистої і соціальної місії;

в) через цінності, прийняті суспільством, норми поведінки та інші елементи культури забезпечується взаєморозуміння членів організації та їхня взаємодія;

г) отримання працівниками нових знань, пізнання нових відчуттів, участь у нових формах навчання і громадської роботи, здобуття духовного і соціального досвіду.

40. Відмінність моделей корпоративного управління зумовлюється:

а) наявністю або відсутністю широкого представництва індивідуальних і незалежних акціонерів;

б) наявністю або відсутністю банківського і міжкорпоративного контролю;

в) різних формах існування виконавчого органу (колегіальної чи одноособової).

41. Основними принципами побудови системи органів управління акціонерного товариства є:

а) колегіальна побудова більшості органів управління акціонерного товариства призводить до необхідності використання в управлінні методу «підпорядкування меншості більшості»; одночасно з цим застосовуються важелі управління, спрямовані на захист інтересів меншості;

б) виконання принципів корпоративного управління для максимізації доходів акціонерів;

в) надання достовірної, адекватної і своєчасної інформації, яка забезпечує акціонерам реалізацію їх прав власності.

42. Відносні показники, що характеризують фінансову стійкість підприємства, мають назву:

а) показники покриття короткострокових зобов’язань;

б) показники ефективності використання активів;

в) показники використання позикових засобів;

г) показники прибутковості.

43. Коефіцієнт реінвестування відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

44. Період окупності капіталу відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

45. Величина статутного фонду при створенні товариства з обмеженою відповідальністю повинна дорівнювати:

а) 100 мінімальних заробітних плат;

б) 1000 мінімальних заробітних плат;

в) 1250 мінімальних заробітних плат;

г) 1500 мінімальних заробітних плат.

46. Ієрархічна внутрішньо корпоративна структура управління функціонує за наступними принципами:

а) слабка бюрократична регламентація управлінської діяльності;

б) децентралізація прийняття рішень;

в) спеціалізація функцій, поділ праці адміністративного персоналу і виробничих працівників;

г) наявність тимчасових структурних підрозділів і органів управління.

47. Органічна внутрішньо корпоративна структура управління функціонує за наступними принципами:

а) слабка бюрократична регламентація управлінської діяльності;

б) використання формальних правил, процедур і письмових звітів, навіть у випадку проведення усної дискусії;

в) чітко визначена сфера компетенції, повноважень і обов'язків;

г) спеціалізація функцій, поділ праці адміністративного персоналу і виробничих працівників.

48. Аналіз відносних коефіцієнтів як метод визначення економічного потенціалу корпоративного об’єднання передбачає:

а) порівняння кожного показника (позиції звітності) з попереднім періодом;

б) визначення питомої ваги окремих статей фінансових звітів та їх впливу на підсумкові показники;

в) обчислення відносин між окремими позиціями звітів, визначення взаємозв'язку показників;

г) внутрішньогосподарський аналіз звітності за окремими показниками фірми, дочірніх підприємств, підрозділів, порівняльний аналіз показників корпорації з показниками конкурентів та середньо галузевими;

д) аналіз впливу окремих факторів на результативний показник за допомогою дискретних та стохастичних методів дослідження.

49. Співвідношення сплачених відсотків і прибутку відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

50. Коефіцієнт забезпечення власними обіговими коштами відносять до показників:

а) майнового стану;

б) ділової активності;

в) рентабельності;

г) фінансової стійкості;

д) ліквідності.

Додаток 1

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Тактические действия в защите

История Олимпийских игр

История развития права интеллектуальной собственности