Визнання шлюбу недійсними та припинення шлюбу

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 5 из 6Следующая ⇒

Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.

Недійсним є шлюб:

1. зареєстрований з особою, яка одночасно перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі

2. зареєстрований між особами, які є родичами прямої лінії споріднення, а також між рідними братом і сестрою

3. зареєстрований з особою, яка визнана недієздатною

4. Шлюб, який визнається недійсним за рішенням суду:

5. якщо він був зареєстрований без вільної згоди жінки або чоловіка

6. у разі його фіктивності

Шлюб, який може бути визнаний недійсним за рішенням суду:

1. між усиновлювачем та усиновленою ним дитиною, якщо до укладення такого шлюбу не було скасовано усиновлення

2. між двоюрідними братом та сестрою; між тіткою, дядьком та племінником, племінницею

3. з особою, яка приховала свою тяжку хворобу або хворобу, небезпечну для другого з подружжя і (або) їхніх нащадків

4. з особою, яка не досягла шлюбного віку і якій не було надано права на шлюб

Підстави припинення шлюбу:

1. внаслідок його розірвання

2. внаслідок смерті одного з подружжя або оголошення його померлим

Розірвання шлюбу державним органом реєстрації актів цивільного стану:

3. При взаємній згоді на розірвання шлюбу подружжям, яке не має дітей

4. На підставі заяви одного з подружжя, якщо другий із подружжя:

· визнаний безвісно відсутнім

· визнаний недієздатним

· засуджений за вчинення злочину до позбавлення волі на строк не менш як три роки

Розірвання шлюбу на підставі рішення суду:

1. за спільною заявою подружжя

2. за позовом одного з подружжя

Майнові та особисті немайнові права подружжя.

Правовідносини між подружжям:

1. Особисті немайнові

2. Майнові:

· правовідносини з приводу майна, що належить подружжю

· аліментні правовідносини подружжя

Майно, що належить подружжю:

1. Загальне майно

2. Особисте майно

Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

· майно, набуте нею, ним до шлюбу

· майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування

· майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто

· речі індивідуального користування, в тому числі коштовності

· премії, нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги

· страхові суми, одержані нею, ним за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням

Майно, що належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності

· майно набуте подружжям за час шлюбу, незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)

Право на утримання (аліменти):

· має той із подружжя, який є непрацездат-ним (досяг пенсійно-го віку, або є інвалі-дом І, ІІ чи ІІІ групи, потребує матеріаль-ної допомоги, за умови, що другий із подружжя може на-давати матеріальну допомогу

· не має той із подружжя, хто негідно поводився у шлюбних відносинах, а також той, хто став непрацездатним у зв'язку із вчиненням ним умисного злочину, якщо це встановлено судом

Предмет та джерела трудового права.

Трудове право - система встановлений та санкціонованих державою правових норм, які регулюють індивідуальні та колективні трудові відносини у суспільній організації праці.

Предмет трудового права:

· Індивідуальні трудові відносини між працівником і роботодавцем

· Колективні трудові відносини між трудовими колективами, профспілками, організаціями роботодавців та іншими

Джерела трудового права України

· Конституція України

· Кодекс законів про працю України

· Закон України „Про зайнятість населення”

· Закон України „Про охорону праці”

· Закон України „Про колективні договори і угоди”

· Закон України „Про оплату праці”

· Закон України „Про відпустки”

· Підзаконні нормативно-правові акти

· Міжнародні акти про працю

Поняття та порядок укладання трудового договору.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Трудовий договір може бути заключний:

· на невизначений строк, тобто бути безстроковим

· на час виконання певної роботи

· на визначений строк, встановлений за погодженням сторін

Зміст трудового договору – сукупність його умов, які визначають права й обов'язки сторін:

1. Умови, що визначаються угодою сторін

2. Умови, що встановлюються законодавством про працю:

· обов'язкові (необхідні), без домовленості про які трудовий договір вважається недійсним

· факультативні (додаткові)

Законодавчим актом найвищого рівня, що регулює порядок укладення трудових договорів, є Конституція України.

Що під час укладення трудового договору вільне волевиявлення його сторін є основним чинником, а в разі розірвання договору – основним чинником є додержання сторонами встановлених законодавством підстав для звільнення.

Трудовий договір по більшій частині повинен укладатися в письмовій формі (ст. 24 КЗпП). Наявність письмової форми є обов'язковим: 1. при організованому наборі працівників; 2. при укладенні трудового договору в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров'я; 3. при укладенні контракту; 4. у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі; 5. при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6. в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Трудовий договір набирає чинності з моменту його укладення. Укладення трудового договору оформляється наказом, розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу. Але бувають випадки, коли робочий вже фактично працює, а між тим наказу про прийняття його на роботу немає, і він оформляється дещо пізніше. У цьому випадку трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Останнім часом широке застосування знайшло укладення трудового контракту, який є особливою формою трудового договору. Згідно зі ст. 21 КЗпП контракт - це особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки та відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організація праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, встановлюються за погодженням сторін.

Кримінальне право: поняття та предмет правового регулювання.

Кримінальне право – це сукупність юридичних норм, що встановлюють, які суспільно небезпечні діяння є злочинами і які покарання застосовуються до осіб, що їх вчинили

Предмет кримінального права- відносини, що виникають у зв'язку з вчиненням злочину і застосуванням відповідних покарань.Метод кримінального права- метод правової охорони суспільних цінностей і відносин;-метод застосування до особи, що вчинила злочин, покарання. Кримінальний закон - це ухвалений у запровадженому порядку правовий акт, який містить юридичні норми, що регулює охорону інтересів держави, прав та свобод громадян від злочинів шляхом застосування до винних покарання, яке визначає підстави і принципи кримінальної відповідальності. Єдине джерело кримінального права –кримінальний кодекс України.

Зміст трудового договору

Трудове право - система встановлений та санкціонованих державою правових норм, які регулюють індивідуальні та колективні трудові відносини у суспільній організації праці.

Трудовий договір – угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ними органом чи фізичною особою, згідно з якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з дотриманням внутрішнього трудового розпорядку, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати необхідні для виконання роботи умови праці, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін

Трудовий договір може бути заключний:-на невизначений строк, тобто бути безстроковим,-на час виконання певної роботи,-на визначений строк, встановлений за погодженням сторін.

Зміст трудового договору – сукупність його умов, які визначають права й обов'язки сторін. Він включає в себе: --Умови, що визначаються угодою сторін,--Умови, що встановлюються законодавством про працю(обов'язкові (необхідні), без домовленості про які трудовий договір вважається недійсним

факультативні (додаткові))

Форми трудового договору:Усна та Письмова

Дотримання письмової форми є обов'язковим

· при організованому наборі працівників

· при укладанні контракту

· коли працівник наполягає на укладанні трудового договору в письмовій формі

· при укладанні трудового договору з неповнолітнім

· в інших випадках, передбачених законодавством України

Контракт – особлива форма трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення й організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть визначатися угодою сторін

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров