Види міжнародних правопорушень і їх характеристика

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 11 из 11

Міжнародне правопорушення являє собою складне правове явище. З юридичної точки зору, в якості міжнародного правопорушення розглядається міжнародно-протиправне діяння суб'єкта міжнародних правовідносин, у якому є ознаки (елементи) складу міжнародного правопорушення.

Міжнародне правопорушення характеризують такі основні ознаки:
— міжнародна суспільна небезпека;
— протиправність;
— причинно-слідчий зв'язок між протиправним діянням і шкідливими наслідками, що наступили;
— карність.
Міжнародна суспільна небезпека — це здатність міжнародного правопорушення заподіяти шкоду (завдати шкоди) відносинам і об'єктам, що охороняються міжнародним правом.
Протиправність правопорушення обумовлена порушенням правил поведінки, закріплених у міжнародно-правових зобов'язаннях держав, чим порушуються права інших суб'єктів.
'Причинно-слідчий зв'язок є найважливішою ознакою правопорушення, тому що саме вона дозволяє з'ясувати, що причиною нанесеної шкоди є міжнародне правопорушення. Якщо це не вдасться з'ясувати або виявляється інша причина, відповідальність даного суб'єкта не наступає.
Карність є правовим наслідком, закономірним результатом правопорушення. Признаючи певні діяння правопорушеннями, суб'єкти міжнародного права встановлюють можливість притягнення правопорушника до міжнародно-правової відповідальності.
У міжнародному правопорушенні, подібно внутрішньодержавному, виділяється склад міжнародного правопорушення, що являє собою сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, на підставі яких порушники залучаються до відповідальності. Проте слід враховувати, що елементи складу міжнародного правопорушення не завжди ідентичні таким елементам у внутрішньодержавному праві.
До складу міжнародного правопорушення входять:
— об'єкт міжнародного правопорушення — це ті блага матеріального або нематеріального характеру, на якізазіхає міжнародне правопорушення (міжнародний правопорядок, система міжнародних відносин, що склалася, права і свободи людини, інші зазіхання на міжнародний правопорядок, установлені міжнародними зобов'язаннями);
— об'єктивна сторона міжнародного правопорушення — вона виявляється у вигляді діяння суб'єкта міжнародних відносин, який порушує міжнародно-правові зобов'язання, що спричиняє міжнародно-правову відповідальність. Як і у внутрішньодержавному праві діяння міжнародно-протиправного характеру може виражатися зовні у формі як дії (активне поведінка правопорушника), так і у формі бездіяльності (невиконання суб'єктом обов'язку вчинити яку-небудь дію);
— суб'єктами міжнародного правопорушення, як уже відзначалося, можуть виступати тільки держави. Деякі автори відносять до числа суб'єктів міжнародного правопорушення інших суб'єктів міжнародного права, зокрема міжнародні організації або інші підприємства, організації і навіть окремих індивідів, що вчинили міжнародно-протиправні діяння.

93.Види правопорушень:
1. Міжнародні злочини;
2. Злочини міжнародного характеру;
3. Інші міжнародні правопорушення (міжнародні делікти).
Розглянемо диференціальні відмінності цих видів міжнародних правопорушень за суб'єктами їх вчинення, зв'язком правопорушень із державою і формами відповідальності.
Міжнародні злочини — це злочини, що порушують міжнародні зобов'язання, які є основними для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародного співтовариства, і розглядаються як злочини міжнародним співтовариством у цілому.
Міжнародні злочини:
— здійснюються державами, посадовими особами держав, що використовують механізм держави в злочинних цілях, а також рядовими виконавцями;
— здійснюються в безпосередньому зв'язку із державою;
— зазіхають на міжнародний мир і безпеку,
— загрожують основам міжнародного правопорядку;
— спричиняють відповідальність держави як суб'єкта
міжнародного права і персональну кримінальну відпо
відальності виконавців, що наступає в рамках міжнарод
ної, а в деяких випадках внутрішньодержавної (націо
нальної) юрисдикції.
Під злочином міжнародного характеру розуміють діяння фізичної особи, що посягає на права й інтереси двох або декількох держав, міжнародних організацій, фізичних і юридичних осіб. До таких злочинів належать: захоплення заручників; зазіхання на осіб, що користуються міжнародним захистом; підробка грошових знаків; незаконне захоплення повітряних суден та ін.
Злочини міжнародного характеру:
— торкаються інтересів двох або декількох держав, юридичних осіб і/або громадян;
— здійснюються окремими фізичними особами поза зв'язком із політикою держави;
— спричиняють персональну відповідальність пра
вопорушників у рамках національної юрисдикції-
Міжнародні делікти визначаються за залишковим принципом, до них належать правопорушення, що не ввійшли в перші дві групи. Таким же чином їх зизна-чала і Комісія з міжнародного права. До них належать: порушення державою своїх односторонніх зобов'язань; невиконання рішень міжнародних судів і арбітражів; порушення державою договірних зобов'язань, що не мають основного значення, і т.д.
Міжнародні делікти:
— не носять характеру злочинів і не мають суспільної небезпеки міжнародних злочинів і злочинів міжнародного характеру;
— можуть здійснюватися будь-якими суб'єктами міжнародних правовідносин, що порушують положення розпоряджень міжнародно-правових норм;
— спричиняють відповідальність суб'єктів, що може виражатися у формі самообмежень, які випливають у результаті офіційного визнання протиправності поведінки суб'єкта.

Поняття види і характерристика злочинів міжнародного характеру

Міжнародний злочин – це міжнародне протиправне діяння, яке виникає внаслідок порушення державою міжнарод­ного зобов’язання, основоположного для забезпечення життєво важливих інтересів міжнародної спільноти, що можна розгля­дати як злочин перед міжнародною спільнотою в цілому4, ВИдИ міжнародних злочинів:

• геноцид;
• застосування ядерної зброї для нападу; _ колоніалізм;
• міжнародний тероризм;
• систематичні і масові порушення прав людини і основних свобод;
• військові злочини;
• незаконний транскордонний обіг наркотиків;
• транскордонна навмисна і серйозна шкода довкіллю;
• агресія тощо.

Перелік міжнародних злочинів не є вичерпним, він створений на основі проекту Комісії міжнародного права, а також походить з переліку міжнародних злочинів, що міститься в Статуті міжнародного військового трибуналу для суду над головними німецькими військовими злочинцями. Суб’єкти міжнародних злочинів: суб’єкти міжнародного права і фізичні особи. Перші несуть політичну відповідальність, ос­танні – кримінальну. Визнається кримінальна відповідальність фізичних осіб за міжнародні злочини зазвичай за умови, що їх злочинні дії, пов’язані з злочинною діяльністю держав.

Визнається міжнародна і національна юрисдикція щодо між­народних злочинів. Офіційний статус особи не звільняє Іі від кримінальної відповідальності за міжнародний злочин, так само факт виконання наказу не звільняє від кримінальної відповідаль­ності за міжнародний злочин. Строки давності до міжнародних злочинів не застосовуються.

Під геноцидом розуміються на­ступні дії, що вчиняються з наміром знищити, повністю або частково, яку-небудь національну, етнічну, расову або релігійну групу як таку:

1) вбивство членів такої групи;

2) завдання серйозних тілесних ушкоджень або розумового розладу членам такої групи;

3) навмисне створення для будь-якої групи таких життєвих умов, що розраховані на повне або часткове фізичне знищення її;

4) заходи, розраховані на запобігання народженню дітей у середовищі такої групи;

5) насильницьке передавання дітей з однієї людської групи до іншої.

Підлягають покаранню такі дії:

• - геноцид;
• - змова з метою здійснення геноциду;
• - пряме і публічне підбурювання до здійснення геноциду;
• - замах на здійснення геноциду;
• - співучасть в геноциді.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману