Напрями досліджень при ситуаційному аналізі

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 3 из 3

Продовження табл. 10

Закінчення табл. 10

Оцінка конкурентного становища проводиться за такими параметрами:

1) абсолютна частка ринку;

2) відносна частка ринку;

3) тенденція щодо частки ринку;

4) відносна рентабельність;

5) порівняльна якість обслуговування;

6) концентрація клієнтів;

7) рівень інновації послуг.

Рис. 4. Стратегічна матриця компанії General Electric

Прогнозування ринку проводиться за схемою:

1. Виявлення ринку, який обслуговується:

1.1. клієнти;

1.2. потреби клієнтів;

1.3. банківські продукти, які задовольняють потреби клієнтів;

1.4. визначення коштів для задоволення потреб;

1.5. пошук таких коштів.

2. Оцінка ринково-виробничих характеристик сегментів:

2.1. ринкові характеристики:

2.1.1. вимоги до банківських продуктів;

2.1.2. частота придбання продуктів;

2.1.3. визначення ступеня концентрації клієнтів;

2.1.4. оцінка фінансових характеристик клієнтів;

2.1.5. аналіз процесу прийняття рішень клієнтами;

2.2. показники послуг:

2.2.1. ступінь диференціації послуг на ринку;

2.2.2. рівень і характер ризику банку у разі надання послуги;

2.2.3. відносна капіталомісткість послуги;

2.2.4. відносна дохідність послуги;

2.2.5. оцінка доцільності та ефекту від впровадження нових послуг;

2.3. показники конкуренції:

2.3.1. визначення основних конкурентів;

2.3.2. відносна частка ринку;

2.3.3. порівняльний аналіз;

2.4. характеристика середовища.

3. Оцінка привабливості ринку:

3.1. розмір;

3.2. темпи зростання, які склалися;

3.3. темпи зростання, які прогнозуються;

3.4. загальна кількість клієнтів;

3.5. ступінь концентрації клієнтів, які обслуговуються (кількість клієнтів, на яку припадає понад 1/2 послуг);

3.6. відносна потужність клієнтів (клієнти — банк);

3.7. тенденції в концентрації клієнтів;

3.8. важливість послуги для клієнта.

Тема 3. Маркетингова стратегія
комерційного банку

Мета маркетингової стратегії — програмна установка діяль­ності банку.

Стратегічне планування — суттєва складова процесу стратегічного управління банківською діяльністю. Його результат — встановлення довгострокової стратегічної мети банку та розробка планів поточної діяльності, спрямованих на досягнення такої мети.

* ПАРЕТО (Pareto) Вільфредо (1848—1923 рр.), італійський економіст та соціо­лог, представник математичної школи в політекономії, один із засновників функціоналізму. Намагався математично обґрунтувати концепцію взаємозалеж­ності всіх економічних факторів, включаючи ціну. Сформулював закон розподілу доходів (закон Парето).

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману