Тести до поточного контролю для складання 2 змістовного модуля №2

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 28 из 28

1. Зрошування земель-це:

а) розпилювання води над полем, зайнятим сільськогосподарською культурою;

б) штучне зволоження активного шару ґрунту і приземного шару повітря з метою отримання високих і стабільних врожаїв сільськогосподарських культур;

в) подача води із джерела зрошування в зрошувальну мережу;

г) подача води в зрошувальну мережу для поливу сільськогосподарських культур у найбільш жаркі години доби.

2. Види зрошування земель-це:

а) поверхневе зрошування, дощування;

б) регулярне, одноразове, спеціальні види зрошування;

в) внутрішньогрунтове і краплинне зрошування;

г) зволожувальне, удобрювальне, спеціальні види зрошування.

3. Зволожувальне зрошування – це:

а) зрошування сільськогосподарських культур з метою попередження атмосферної засухи;

б) поливи сільськогосподарських культур після посіву;

в) зрошування з метою регулювання водно-повітряного режиму в активному шарі ґрунту на протязі вегетаційного періоду;

г) поливи сільськогосподарських культур для збільшення запасів води в ґрунті.

4. Спеціальні види зрошувальних меліорацій – це:

а) поливи стічними водами;

б) внутрішньогрунтове зволоження;

в) удобрювальне, утеплювальне, теплорегуляційне зрошування;

г) дрібнодисперсне дощування.

5. Необхідність у зрошуванні земель встановлюється на основі:

а) аналізу природних умов території;

б) розрахунків водного балансу;

в) аналізу температурних умов;

г) оцінка суми опадів за вегетаційний період.

6. Індекс сухості території визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в)

г) .

7. Агрокліматична зона вважається зоною нестійкого зволоження, якщо індекс сухості дорівнює:

а) 1...2;

б) < 1;

в) > 3;

г) 2...3.

8. Зрошувальна система – це:

а) канали і трубопроводи, по яких вода подається на зрошувані поля;

б) система для здійснення зрошування земель;

в) комплекс взаємодіючих споруд і технічних засобів для здійснення зрошування земель;

г) джерело зрошування і комплекс гідротехнічних споруд для здійснення зрошування земель.

9. Встановити відповідність позначених на схемі окремих елементів відкритої зрошувальної системи:

а) насосна станція, канали зрошувальної мережі;

б) магістральний та розподільчі зрошувальні канали;

в) насосна станція, канали провідної зрошувальної мережі, тимчасові зрошувачі;

г) водозабірна споруда, магістральний канал, розподільні зрошувальні канали, тимчасові зрошувачі.

10. Встановити відповідність позначених на схемі окремих елементів закритої зрошувальної системи:

а) насосна станція, магістральний і

розподільчий трубопроводи різних

порядків;

б) водонапірна башта, магістральний і

розподільчий трубопроводи,

гідранти;

в) насосна станція, магістральний і

розподільний трубопроводи, розподільчі колодязі;

г) напороутворююча споруда, магістральний, розподільчий і польовий трубопроводи.

11. За конструкцією зрошувальної мережі зрошувальні системи поділяються на:

а) самопливні;

б) з механічною водоподачею;

в) відкриті, закриті та комбіновані;

г) з централізованою водоподачею.

12. Зрошувальна норма – це:

а) кількість води для зрошування сільськогосподарської культури;

б) середня витрата води на зрошування на протязі вегетаційного періоду;

в) об’єм води, який подається на зрошувану площу за поливний період

г) об’єм води, який подається на 1 га зрошуваної площі за вегетаційний період.

13. Зрошувальна норма визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

14. Водоспоживання сільськогосподарської культури – це:

а) витрата води сільськодарською культурою впродовж вегетаційного періоду;

б) сукупність норм і термінів поливів;

в) об’єм води, який витрачається 1 га сільськогосподарського поля на протязі вегетаційного періоду;

г) витрати води на транспірацію рослинами і випаровування ґрунту.

15. За методом О.М. Костякова сумарне водоспоживання сільськогосподарської культури визначається як:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

16. За біокліматичним методом сумарне водоспоживання сільськогосподарської культури визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

17. Поливна норма – це:

а) кількість води, яка подається на поле за один полив;

б) середня витрата води на поле за один полив;

в) об’єм води, який подається на поле за вегетаційний період;

г) об’єм води, який подається на 1 га зрошуваної площі за один полив.

18. Максимальна величина поливної норми визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

19. Величина зрошувальної і поливної норм вимірюється у:

а) л/с; м³/с;

б) м/добу;

в) м³/га;

г) м³/га; мм.

20. Терміни поливу сільськогосподарських культур на стадії розробки проекту встановлюються:

а) термостатно-ваговим методом;

б) графо-аналітичним;

в) аерокосмічним;

г) візуальним.

21. Терміни поливу сільськогосподарських культур на стадії експлуатації систем встановлюються:

а) термостатно-ваговим або графо-аналітичним методом;

б) термостатно-ваговим;

в) за допомогою спеціальних приладів;

г) термостатно-ваговим, приладами, аерокосмічним, візуальним.

22. Режим зрошування окремої сільськогосподарської культури – це:

а) вологість ґрунту перед поливом, після нього та поливна норма;

б) кількість поливів, величини поливних норм та черговість поливів;

в) величини поливних норм та витрати води на поле під час поливу;

г) величини поливних норм, кількість та терміни проведення поливів.

23. Режим зрошування сівозміни – це:

а) зрошувальна, поливна норми, кількість і терміни поливів кожної

сільськогосподарської культури в сівозміні;

б) динаміка витрат води на зрошування кожної сільськогосподарської культури в сівозміні на протязі вегетаційного періоду;

в) динаміка об’ємів води на зрошування сівозміни на протязі вегетаційного періоду;

г) режим зрошування сукупності сільськогосподарських культур в сівозміні.

24. Режим зрошування сівозміни розраховують на основі:

а) сукупності сільськогосподарських культур в сівозміні;

б) біокліматичного методу С.М.Алпатьєва;

в) режимів зрошування окремих сільськогосподарських культур;

г) визначення витрат води на зрошування кожної сільськогосподарської культури в сівозміні.

25. Режим зрошування сівозміни представляють у вигляді:

а) математичного виразу;

б) неукомплектованого і укомплектованого графіків коливань витрат води на зрошування сільськогосподарських культур на протязі вегетаційного періоду;

в) діаграм;

г) комп’ютерних програм.

26. При розрахунку графіка режиму зрошування сівозміни величину витрати на зрошування окремих сільськогосподарських культур визначають за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

27. При укомплектуванні графіка зрошування сівозміни (графіка поливів) його ординати вирівнюють шляхом:

а) зміни величин поливних норм;

б) зміни тривалості окремих поливів;

в) зміщення термінів поливів;

г) зміни об’ємів води на зрошування.

28. Практичне призначення укомплектованого графіка поливів сівозміни полягає у:

а) визначенні об’єму води для зрошування сівозміни;

б) встановленні черговості проведення поливів;

в) визначенні витрати води для розрахунку водозабірної споруди, каналів, трубопроводів і споруд на зрошувальній мережі;

г) створенні основи для складання плану водоподачі.

29. Гідромодуль – це:

а) витрата води на зрошування сівозміни;

б) об’єм води, який подається на зрошування сівозміни за вегетаційний період;

в) витрата води на один осереднений гектар сівозміни;

г) об’єм води, який подається на один гектар зрошуваної площі.

30. Гідромодуль визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

31. Величина витрати на зрошування сівозміни визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

32. Розрізняють наступні способи зрошування:

а)поверхневий, дощування, внутрішньогрунтовий, підземний;

б)поверхневий, дощування, дрібнодисперсний, внутрішньогрунтовий, підземний;

в) поверхневий, дощування, краплинний, підземний;

г)поверхневий, дощування, аерозольний, внутрішньогрунтовий, краплинний.

33. Універсальним є такий спосіб зрошування:

а) поверхневий;

б) дощування;

в) внутрішньогрунтовий;

г) ніякий.

34. Поверхневий спосіб поливу застосовують:

а) на середньо і важкосуглинистих ґрунтах;

б) складному рельєфі;

в) на середньо і слабоводопроникних ґрунтах, спокійному рельєфі;

г) на незасолених ґрунтах.

35. Розрізняють наступні різновиди поверхневого зрошування:

а) полив по борознах і смугах;

б) вибіркове затоплення;

в) полив по борознах і смугах, затоплення;

г) полив затопленням на рисових системах.

36. Полив затопленням використовують для зрошування таких культур:

а) всіх;

б) пшениці;

в) бавовника;

г) рису.

37. Вкажіть послідовність улаштування тимчасової зрошувальної мережі при поверхневому поливі і похилах поверхні землі менших від 0,004:

а) борозни, вивідні борозни, тимчасові зрошувачі;

б) тимчасові зрошувачі, вивідні борозни, борозни;

в) тимчасові зрошувачі, борозни;

г) вивідні борозни, борозни.

38. До складу тимчасової зрошувальної мережі при похилах поверхні землі більше 0,004 входять:

а) тимчасові зрошувачі, вивідні борозни, борозни (смуги);

б) тимчасові зрошувачі, борозни (смуги);

в) вивідні борозни, борозни (смуги);

г) борозни (смуги).

39. Дощування рекомендовано застосовувати щодо таких природніх умов:

а) засолені ґрунти, спокійний рельєф, наявність водних ресурсів;

б) незасолені ґрунти, спокійний рельєф, дефіцит водних ресурсів;

в) незасолені ґрунти, спокійний рельєф, наявність водних ресурсів;

г) незасолені рґунти, складний рельєф, дефіцит водних ресурсів;

40. Короткоструменевими є такі дощувальні машини:

а) “Фрегат”, ДДА-100 МА;

б) “Днепр”, “Волжанка”;

в) “Фрегат”, “Кубань”;

г) “Кубань”, ДДА-100 МА.

41. Середньоструменевими є такі дощувальні машини:

а) ДДА-100 МА, ДДН-100;

б) ДДН-70, “Днепр”;

в) “Фрегат”, “Днепр”;

г) “Кубань”, “Волжанка”.

42. Далекоструменевими є такі дощувальні машини:

а) ДДА-100 МА, “Волжанка”;

б) ДДН-70, “Фрегат”;

в) “Днепр”, ДДН-100;

г) ДДН-70, ДДН-100.

43. Розрахунки техніки поливу дощуванням полягають у визначенні:

а) кількості дощувальних машин;

б) інтенсивності дощування;

в) продуктивності дощувальних машин;

г) всіх перерахованих показників.

44. Поливна ділянка в напрямку руху дощувальної машини фронтальної дії, що працює позиційно, повинна відповідати таким параметрам:

а) ширині крила дощувальної машини;

б) ширині захвату дощувальної машини;

в) радіусу дії дощувальної машини;

г) кратна відстані між гідрантами.

45. Поливна ділянка в напрямку, перпендикулярному руху дощувальної машини фронтальної дії повинна відповідати таким параметрам:

а) довжині крила дощувальної машини;

б) ширині захвату дощувальної машини;

в) радіусу дії дощувальної машини;

г) кратна відстані між гідрантами.

46. Дрібнодисперсне зрошування застосовується для:

а) підвищення вологості ґрунту;

б) підвищення вологості ґрунту і приґрунтового шару повітря;

в) регулювання мікроклімату приґрунтового шару повітря;

г) підвищення вологості приґрунтового шару повітря.

47. Вода у кореневий шар ґрунту при внутрішньогрунтовому зволоженні надходить:

а) у вигляді штучного дощу;

б) з борозен на поверхні ґрунту;

в) зі зволожувачів у ґрунті;

г) по капілярах з рівня ґрунтових вод.

48. Вода в кореневий шар ґрунту при субіригації надходить:

а) з поверхні ґрунту при вибірковому затопленні;

б) з розпиленої над поверхнею ґрунту води;

в) зі зволожувачів у ґрунті;

г) по капілярах при підйомі рівня ґрунтових вод.

49. Вода в ґрунт при краплинному зрошуванні подається:

а) у вигляді змінного струменя;

б) через дощувальні апарати;

в) через дощувальні насадки;

г) через мікроводовипуски.

50. Зрошувальна мережа відкритої зрошувальної системи поділяється на:

а) магістральну і розподільну;

б) розподільну і тимчасову;

в) провідну і тимчасову;

г) господарську і внутрішньогосподарську.

51. До складу відкритої провідної зрошувальної мережі в загальному випадку входять:

а) магістральний і розподільчі канали різних порядків;

б) магістральний і міжгосподарські розподільчі канали;

в) міжгосподарські, господарські і внутрішньогосподарські канали;

г) господарські, внутрішньогосподарські і ділянкові розподільні канали.

52. Основою для проектування зрошувальної системи є топографічний план поверхні ділянки в масштабі:

а) 1:100, 1:200;

б) 1:5000, 1:10000;

в) 1:2000;

г) 1:25000.

53. Максимальна витрата зрошувального каналу – це:

а) максимальна витрата за графіком водоподачі;

б) сумарна витрата прийнятих для поливу дощувальних машин;

в) витрата, яку може пропустити канал при заданих параметрах;

г) максимальна витрата за графіком водоподачі, яка має місце на протязі тривалого періоду.

54. Форсована витрата зрошувального каналу – це:

а) максимальна витрата за графіком водоподачі;

б) збільшена максимальна витрата, яка за графіком водоподачі має місце на протязі короткого періоду;

в) витрата, за якою розраховуються параметри поперечного перерізу каналу;

г) максимальна витрата, яку може пропустити зрошувальний канал при заданому ухилі.

55. Мінімальна витрата зрошувального каналу – це:

а) мінімальна витрата за графіком водоподачі;

б) витрата при мінімальному ухилі;

в) витрата при мінімальній глибині наповнення;

г) витрата при мінімально допустимій швидкості.

56. Зрошувальні канали розраховуються на пропуск витрат:

а) дощувальних машин;

б) нормальної, мінімальної і форсованої;

в) тільки максимальної;

г) максимальної, мінімальної і форсованої.

57. Гідравлічні розрахунки зрошувальних каналів проводяться на пропуск витрати:

а) максимальної, форсованої і мінімальної;

б) максимальної;

в) максимальної і мінімальної;

г) форсованої.

58. Метою гідравлічного розрахунку зрошувальних каналів визначення є:

а) параметрів “живого перерізу”;

б) глибини наповнення;

в) швидкості руху води;

г) параметрів «живого» перерізу і перевірка на розмив та замулення.

59. Гідравлічні розрахунки зрошувальних каналів проводяться за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

60. Умова стабільності поперечного перерізу зрошувального каналу щодо розмиву і замулення виконується при такому співвідношенні швидкостей води:

61. Зрошувальні трубопроводи проектуються на плані за схемами:

а) поперечна;

б) поздовжня;

в) змішана;

г) “Т” – подібна, “Ш” - подібна.

62. Вода в самопливно – напірних закритих зрошувальних системах рухається за рахунок:

а) будь-якого напороутворюючого пристрою;

б) напору, який утворюється водонапірною баштою;

в) насосної станції;

г) напору, створюваного ухилом місцевості.

63. Закрита зрошувальна система з механічною водоподачею влаштовується у випадках, коли:

а) складний рельєф місцевості;

б) незначні ухили поверхні зрошуваної ділянки;

в) рівень води у джерелі зрошування нижче поверхні ділянки зрошування;

г) мають місце умови, викладені у трьох попередніх пунктах.

64. Діаметр зрошувального трубопроводу визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) ;

65. Оптимальна швидкість води в зрошувальних трубопроводах повинна бути в межах:

а) 0,1...0,4 м/с;

б) 0,2...1,5 м/с;

в) 1,0...1,5 м/с;

г) 1,2...2,6 м/с.

66. Фактична швидкість води в трубопроводі встановлюється за формулою:

67. Втрати напору по довжині трубопроводу розраховуються за формулою:

68. На каналі 2.4 К у вказаному місці наведеної схеми має бути встановлена така споруда:

а) водовипуск у канал з переїздом;

б) підпірна споруда;

в) переїзд;

г) водовипуск у канал.

69. На каналі 2.2 К у вказаному місці наведеної схеми має бути встановлена така споруда:

а) водовипуск у канал з переїздом;

б) підпірна споруда з переїздом;

в) підпірна споруда;

г) водовипуск в канал.

70. Освоєння засолення земель з несприятливими гідрогеологічними умовами доцільно здійснювати шляхом вирощування наступних сільськогосподарських культур:

а)люцерни;

б) озимої пшениці;

в) рису;

г) ріпаку.

71. Сучасна інженерна рисова зрошувальна система – це:

а) канали і трубопроводи;

б) поливні карти, зрошувальні і дренажно-скидні канали, ГТС, дороги, лісосмуги;

в) рисові чеки, зрошувальна і дренажно-скидна мережа;

г) насосна станція, зрошувальна і дренажно-скидна мережа, дороги і лісосмуги.

72. Поливна карта рисової системи – це:

а) декілька окремих чеків;

б) частина поля рисової сівозміни, обмежена за периметром молодшими каналами зрошувальної і дренажно-скидної мережі;

в) спланована під одну відмітку частина рисового поля;

г) частина рисового поля з каналами і спорудами.

73. Джерелом води для зрошування земель можуть бути:

а) річки;

б) підземні і стічні води;

в) місцевий стік;

г) всі, перераховані вище.

74. Зрошувальна здатність зарегульованого джерела зрошування визначається за виразом:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

75. Якість зрошувальної води – це:

а) температура і прозорість;

б) кількість поживних речовин і мінералізація;

в) кількість наносів і мінералізація;

г) температура, кількість наносів, мінералізація і хімічний склад солей.

76. Природоохоронні заходи при проведенні зрошувальних меліорацій – це:

а) охорона ґрунтів і надр;

б) охорона повітря;

в) охорона флори і фауни, ландшафтів, пам’ятників;

г) всі, перераховані вище.

Термінологічний словник

Аерозольне зрошування - спосіб зрошування дрібнорозпиленими краплинами води для регулювання температури і вологості приземного шару повітря.

Арідна зона - зона недостатнього зволоження - географічна зона (територія) з сухим кліматом, недостатньою кількістю атмосферних опадів для нормального розвитку рослин і на якій ефективне землеробство неможливе без зрошування.

Вегетаційний полив - полив сільськогосподарських культур у період їхньої вегетації.

Відкрита гідромеліоративна мережа - гідромеліоративна мережа, що складається з каналів та гідротехнічних споруд.

Відкрита осушувальна мережа - осушувальна мережа, яка складається з відкритих осушувальних каналів та колекторів.

Водна меліорація - система організаційно-господарських та технічних заходів, спрямованих на докорінне поліпшення земель сільськогосподарського призначення шляхом їх зрошування чи осушування з метою підвищення врожайності та оздоровлення місцевості.

Водний режим ґрунту - зміни у часі стану вологості ґрунту протягом вегетаційного періоду.

Водозбірно-скидна мережа - система каналів, призначена для збирання і відведення з поливних ділянок у водоприймач зайвих поверхневих, а також дренажних вод і для спорожнення постійних зрошувальних каналів.

Водооборотна осушувально-зволожувальна система - осушувально-зволожувальна система, на якій для піґдрунтового зрошування використовують дренажний стік цієї ж системи, заакумульований протягом періодів, коли вона діяла в режимі осушення.

Водоприймач (гідромеліоративної мережі) - водний об'єкт, западина рельєфу місцевості або зона неповного водонасичення підземних шарів гірських порід, які служать для скидання в них дренажних, промивних або надлишків зрошувальних вод.

Вологість в'янення - вологість ґрунту, за якої з'являються перші ознаки в'янення рослин з добре розвиненою кореневою системою.

Вологість ґрунту - вміст у ґрунті вологи, виражений у відсотках від маси сухого ґрунту (вагова/масова вологість) або від його об'єму (об'ємна вологість).

Вологозарядковий полив - полив, який здійснюють для збільшення у ґрунті запасів вологи до початку вегетаційного періоду.

Гідромеліоративна мережа - комплекс технологічно пов'язаних між собою гідротехнічних споруд, що становить низову ланку гідромеліоративної системи і забезпечує подавання і розподіляння води безпосередньо на меліорованих землях або відведення її з цих земель.

Гідромеліоративна система, меліоративна система - комплекс технологічно пов'язаних між собою гідротехнічних споруд та технічних засобів для здійснювання водної меліорації у межах визначеної території.

Гідромодуль - середня витрата води на гектар зрошуваної площі (л/с∙га).

Гідротехніка – область науки і техніки, яка охоплює питання дослідження, проектування і будівництво споруд для використання і охорони водних ресурсів, а також для запобігання шкідливої дії води.

Графік гідромодуля - графічне зображення зміни у часі ординати гідромодуля на гектар зрошуваної сівозміни.

Грунт - верхній шар земної кори, який має органо-мінеральний склад і забезпечує живлення рослин під час їхнього росту і розвитку.

Гумідна зона - зона надлишкового зволоження - географічна зона (територія) з надлишковим зволоженням внаслідок перевищення атмосферних опадів над випаровуванням, транспірацією та інфільтрацією і на якій землеробство без осушення ґрунтів малопродуктивне і нестійке.

Двостороннє регулювання водного режиму ґрунту - періодичне застосування осушення або зрошування чи підґрунтового зрошування для регулювання водного режиму ґрунту на періодично перезволожених землях залежно від погодних умов.

Джерело зрошування - водний об'єкт, який забезпечує забір необхідного об'єму води належної якості в установлені строки для зрошування сільськогосподарських культур.

Ділянковий зрошувач - водовід-елемент провідної зрошувальної мережі, який забезпечує подавання води до поливної ділянки.

Допустима інтенсивність дощування - інтенсивність дощування, яка не перевищує поглинальну здатність ґрунту і не спричинює поверхневий стік під час поливу.

Дощувальна машина - машина, що забирає воду із закритої чи відкритої зрошувальної мережі і подає її на поле у вигляді штучного дощу.

Дощувальна машина кругової дії - автоматизована дощувальна машина, що приєднана до гідранта закритої зрошувальної мережі і здійснює полив під час обертання розподільного трубопроводу навколо гідранта.

Дощувальна машина фронтальної дії - дощувальна машина, яка переміщується по полю під прямим кутом до лінії розподільного трубопроводу і зрошує прямокутну ділянку.

Дощувальна система - сукупність технологічно пов'язаних між собою технічних засобів, призначених для транспортування та розподілення води по зрошуваній території у вигляді штучного дощу.

Дощувальна установка - установлений на гідранті закритої мережі пристрій для позиційного поливу дощуванням, який працює від тиску води в мережі.

Дощування - зрошування земель штучним дощем.

Дрена - штучно прокладений водотік у ґрунті для збирання та відведення ґрунтових вод.

Дренажний стік - частина ґрунтового потоку, перехоплена дренажною мережею і відведена у водоприймач.

Закрита гідромеліоративна мережа - гідромеліоративна мережа, що складається з комплексу трубопроводів із запірною та регулювальною арматурою, а також підземних дрен та колекторів.

Закрита осушувальна мережа - осушувальна мережа, яка складається із дрен та закритих колекторів.

Захисна осушувальна мережа, загороджуюча осушувальна мережа - частина дренажної мережі, яка складається з нагірних каналів та нагірних дрен, призначена для перехоплювання поверхневих та ґрунтових вод, що надходять на осушену територію з прилеглих земель, та відведення їх у водоприймач.

Зрошування – штучне насичення ґрунту вологою для підвищення його родючості.

Зрошувальна вода - вода, призначена для поливу сільськогосподарських культур, яка за рівнем мінералізації та складом розчинених у ній речовин відповідає встановленим вимогам.

Зрошувальна мережа - гідромеліоративна мережа зрошувальної системи, яка складається з водоводів різного порядку і забезпечує підведення води до зрошуваного масиву та розподіл її між поливними ділянками.

Зрошувальна норма - сумарний об'єм води, який подають на одиницю площі поливної ділянки за усі поливи одного зрошувального періоду.

Зрошувальна система - гідромеліоративна система для зрошування сільськогосподарських культур.

Зрошувальний період - частина вегетаційного періоду від початку першого до закінчення останнього поливу на поливній ділянці у межах календарного року.

Зрошувані землі - землі, на яких здійснюють зрошування.

Інтенсивність дощування - висота шару води, що виливає дощувальна машина за одиницю часу.

Іригаційна ерозія ґрунту - розмивання або ущільнення верхнього шару ґрунту у процесі поливу.

Канал - штучне русло правильної геометричної форми похилом дна і безнапірним рухом води.

Коефіцієнт корисної дії зрошувальної мережі - відношення об'єму води, яку подано на зрошування, до об'єму води, відібраної із джерела зрошування.

Колектор – підземний трубопровід або відкритий канал, призначений для приймання води з осушувальної мережі і відведення її у водоприймач.

Комплектування графіка гідромодуля - вирівнювання графіка гідромодуля шляхом зміщення строків та тривалості поливу окремих сільськогосподарських культур без зміни поливних норм, яке застосовують з метою забезпечення більш рівномірного подавання води у зрошувальну систему.

Кореневий шар ґрунту - верхній шар ґрунту, у якому міститься основна частина кореневої системи рослин.

Краплинне зрошування - різновид мікрозрошування, під час якого вода з поливного трубопроводу надходить до рослин через краплинні водовипуски.

Кротова дрена - кругла порожнина з незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу – дренера.

Кротування - нарізування кротових дрен як агромеліоративний прийом для поліпшування водно-повітряного режиму осушених ґрунтів та інтенсифікації роботи осушувальної мережі.

Лиманне зрошування - різновид поверхневого зрошування затопленням, при якому використовують води місцевого стоку або повеневі води шляхом їх затримування, акумулювання та розподілення на інженерно улаштованій площі лиману.

Магістральний канал - основний канал гідромеліоративної системи, від якого відгалужуються (на зрошувальній системі) або до якого приєднуються (на осушувальній системі) канали меншого порядку.

Матеріальна дрена - дрена із закріпленими стінками з використанням для цього переважно гончарних, перфорованих пластмасових або інших труб.

Меліорація - система заходів, спрямованих на докорінне поліпшення природних особливостей земельних угідь з метою підвищення їхньої родючості або для інших напрямів їх господарського використання.

Меліоровані землі - землі, на яких здійснюють меліоративні заходи.

Міжполивний період - тривалість часу від моменту закінчення попереднього до початку наступного поливу.

Мікрозрошування - спосіб зрошування з дозованим подаванням води безпосередньо кожній рослині.

Модуль дренажного стоку - характеристика інтенсивності роботи дренажної мережі, виражена в об'ємі дренажного стоку за одиницю часу з одиниці дренованої площі (л/с∙га).

Нагірна дрена - дрена у складі захисної осушувальної мережі, призначена для перехоплювання потоку ґрунтових вод, що надходять з прилеглих земель.

Нагірний канал - канал захисної осушувальної мережі, призначений для захисту осушуваної території від припливу поверхневих вод з прилеглих земель.

Норма осушення - оптимальна глибина рівня ґрунтових вод від поверхні ґрунту під час осушення, яка забезпечує сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур.

Обводнення земель - підвищення водозабезпеченості території у маловодних районах шляхом використання заакумульованого місцевого стоку та підземних вод або подавання води з інших районів.

Освіжуючий полив - полив дощуванням для змивання пилу з листової поверхні рослин та підвищення вологості приземного шару повітря.

Осушення - комплекс заходів, направлених на відведення у водоприймач води з поверхні землі та її надлишків із розрахункового шару ґрунту.

Осушувальна мережа дренажна мережа - гідромеліоративна мережа для приймання поверхневих та надлишків ґрунтових вод і відведення їх у водоприймач.

Осушувальна система - гідромеліоративна система для осушення земель.

Осушувально-зволожувальна система – різновид осушувально-зрошувальної системи, на якій для здійснення підґрунтового зрошування використовують наявну тут осушувальну мережу.

Осушувально-зрошувальна система – меліоративна система на періодично перезволожених землях, яка забезпечує двостороннє регулювання водного режиму ґрунту.

Передполивна вологість ґрунту - нижня межа (границя) допустимого зниження вологості ґрунту перед поливом, яку визначають з умови, щоб не було досягнуто вологості в'янення.

Передпосадковий полив - полив, який проводять перед висаджуванням рослин для зволоження поверхневого шару ґрунту з метою покращання приживання розсади у початковий період вегетації.

Передпосівний полив - полив, який здійснюють перед сівбою сільськогосподарських культур у разі недостатньої вологості верхнього шару ґрунту.

Перезволожені землі - землі з постійним підґрунтовим водним живленням та уповільненим стоком, водний режим ґрунту яких несприятливий для їх ефективного сільськогосподарського використання.

Періодично перезволожені землі - землі з атмосферним водним живленням та уповільненим стоком, водний режим ґрунту яких протягом тривалого часу після сніготанення або сильних дощів залишається несприятливим для їх ефективного сільськогосподарського використання.

Підґрунтове зрошування - спосіб зрошування, який здійснюють подаванням води у кореневий шар ґрунту шляхом підвищення рівня ґрунтових вод.

Післяпосів

⇐ Предыдущая19202122232425262728

Поделиться:

Познавательные статьи:



Техника нижней прямой подачи мяча

Комплекс физических упражнений для развития мышц плечевого пояса

Стандарт Порядок надевания противочумного костюма

Общеразвивающие упражнения без предметов