Аналіз роботи комбікормової промисловості.

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 9Следующая ⇒

Комбікормова промисловість України починає свою історію з 1928 року, коли у м. Харкові був побудований перший комбікормовий завод, потужність якого становила 80 тонн кормових сумішей за добу. В подальшому будували цеха по виробництву кормових сумішей, а з 1965 року почалося будівництво комбікормових підприємств різної продуктивності, які виробляли повнораціонну продукцію для усіх видів сільськогосподарських тварин, птиці, риби.

Аналіз стану комбікормової промисловості показав, що в різні роки в Україні було побудовано за типовим проектом 64 підприємства різної потужності: 130 т комбікормів на добу, 150, 180, 200, 250, 315, 500, 600, 630, 735, 1000, 1050 т/добу.

В 2005 році в Україні було вироблено 4,2 млн. тонн комбікормової продукції, в порівнянні з 2004 роком приріст об’ємів виробництва склав 27 %, а з 2003 роком – 40 %, а з 2000 роком виробництво виросло в 3,7 рази. В 2006 році дана тенденція зростання об’ємів виробництва також збереглась, і даний показник вище аналогічного на 16 %.

При цьому основну долю в загальному об’ємі комбікормової продукції займають корми для птиці (25 %), що пов’язано з високою рентабельністю її вирощування і сприяє досить активному розвитку птахівництва і як наслідок щорічний приріст об’ємів виробництва концентрованих кормів для птиці.

Друге місце по об’ємам виробництва займають корми для свиней (18 %) а третє – ВРХ – (14%) – слабка ланка, причина такого стану полягає в скорочені поголів’я малорентабельного і кропіткого вирощування ВРХ.

Аналіз технічного стану комбікормових підприємств ДАК „Хліб України” показав, що на теперішній час 6 заводів відповідають сучасному рівню, 5 – потребують технічного переоснащення, а два морально та фізично застаріли і тому потребують списання.

Основними споживачами комбікормів на теперішній час є

Комбікормові підприємства ДАК „Хліб України” у 2003 році із загальної кількості вироблених комбікормів реалізували для птиці – 75 %, для свиней – 10 %, для ВРХ – 5 %, для риби – 10 % кормів, а у 2005 р.

Асортимент продукції комбікормових підприємств.

В теперішній час підприємства комбікормової промисловості виробляють готову продукції в асортименті наведеному на рис. 1.

Рис. 1.1. Асортимент продукції, що виробляють комбікормові підприємства.

Комбікорми концентрати – суміш високопоживних концентрованих кормів, збагачена мінеральними та біологічно активними речовинами, що вводяться в раціон тварин для збалансування його за основними елементами живлення.

Повнораціонні комбікорм – комбікорм, який повністю забезпечує потребу тварин у поживних, мінеральних та біологічно активних речовинах і може бути єдиним кормом у раціоні.

Кормові суміші – продукт комбікормового виробництва з показниками якості нижче від вимог стандарту на комбікорм, не збалансований за поживними речовинами.

БВД – однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності високобілкових і мінеральних продуктів та біологічно активних речовин, що використовуються для виробництва комбікормів.

Премікси – однорідна суміш подрібнених до необхідної крупності біологічно активних речовин і наповнювача виготовлена за науково обґрунтованими рецептами і використовується для збагачення комбікормів.

Зерно лущене – зерно вівса та ячменю, з якого знято плівки з метою зменшення вмісту клітковини.

Зерно плющене – зерно бобових та злакових культур, оброблене парою та плющене на гладеньких вальцях з метою підвищення перетравлюваності поживних речовин, поліпшення смакових якостей і знезараження продукту.

Зерно екструдоване – зерно оброблене в екструдері з метою підвищення перетравлюваності поживних речовин, покращання смакових якостей і знезараження.

Сировина для виробництва комбікормів.

Для виробництва комбікормової продукції використовують такі види сировини:

- зернові культури – кукурудза, ячмінь, овес, пшениця, жито, просо, сорго та їх суміш;

- зернобобові культури – горох, кормова соя, боби, чина, люпин безалкалоїдний;

- зернову суміш від первинної обробки з вмістом від 50 до 85 % продовольчих, фуражних і бобових культур, які належать за стандартами до основного зерна чи зернової домішки;

- побічні кормові продукти борошномельного і круп'яного виробництва висівки і мучка кормова, дрібка кормова – просяна і вівсяна, січка горохова, мучка кукурудзяна, а також подрібнена кукурудза, що проходить крізь сито з отворами Ø 2,5 мм, зародок (зародковий продукт), який відбирається при переробці зерна на борошно і крупи;

- борошно кормове – ячмінне і вівсяне;

- побічні кормові продукти олійних заводів – макуха і шрот (соняшникові, лляні, соєві, бавовняні, арахісові, конопляні, кунжутні, коріандрові, ріпакові, свиріпові, рицинові), концентрати фосфатидні;

- кормові продукти підприємств цукрової промисловості – цукор, жом буряковий висушений і меляса (кормова патока);

- кормові продукти підприємств крохмале-патокової промисловості – кукурудзяні та пшеничні корми з екстрактом і без нього, гідрол;

- кормові продукти бродильних виробництв – кормові дріжджі, пивна дробина в сухому вигляді, барда після спиртова випарена;

- кормові продукти мікробіологічних підприємств – кормові дріжджі, лізинопротеїнова кормова добавка (ліпрот);

- побічні кормові продукти м'ясо-молочної промисловості – борошно кормове тваринного походження: м'ясо-кісткове, м'ясне, кісткове, кров'яне, з гідролізованого пір'я, кормова білкова добавка, жир тваринний кормовий, сухе знежирене молоко, суха сироватка, замінник незбираного молока, борошно білкове тваринно-рослинне тощо;

- кормові продукти рибної промисловості – борошно кормове з риби, морських ссавців і ракоподібних, креветкове, крабове, крілеве; борошно і крупка кормова водоростева;

- сировину рослинного походження – корми трав'яні штучно висушені, борошно вітамінне здеревної зелені, тапіока;

- сировину мінерального походження – крейда і вапняк, борошно вапнякове кормове, крупка черепашкова кормова, сіль кухонна, кальцій фосфат кормовий, монокальційфосфат кормовий, преципітат кормовий, дикальційфосфат, бентонітовий порошок, цеоліти, трепел, мергель;

- біологічно активні речовини – солі мікроелементів, вітаміни, антибіотики, амінокислоти, ферменти тощо;

- нові кормові продукти, рекомендовані для використання в комбікормовій промисловості і затверджені нормативно-технічною документацією.

ТЕМА 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ

ВИРОБНИЦТВА КОМБІКОРМІВ

Основні показники якості комбікормів

Серед основних показників якості, наведених в НТД на комбікорми, потрібно відмітити такі:

1. Кормова цінність для тварин:

· виражається в кормових одиницях: еквівалентна харчовій цінності 1 кг вівса з натурою 450-480 г/л та вологістю 13 %

· обмінна енергія - частина енергії, що міститься в одиниці корму, яка засвоюється організмом тварин, ккал/100г

· кількість білку або сирого протеїну, у %. Але необхідно пам’ятати, що має значення не тільки загальна кількість білку, але й та його частина, яка перетравлюється в організмі тварини. Встановлюється експериментально.

· вміст сирої клітковини. Клітковина - вуглевод, який засвоюється тільки жуйними тваринами, тому для всіх інших тварин її вміст обмежується.

· вміст жиру, в %

2.Крупність комбікормів. Визначається просіюванням продукту на ситах з певним діаметром отворів в залежності від тварин, для яких цей корм призначений.

3.Вміст шкідливих домішок не повинен перевищувати певних обмежень. Це такі домішки, як - сажка, ріжки, насіння шкідливих рослин.

4.Вміст мінеральних елементів (кальцій, фосфор, натрій). Підходять диференційовано в залежності від тварин, для яких призначений корм.

5.Вміст незамінних амінокислот (лізину, метіоніну, цисті ну).

Крім уже наведених показників в стандартах наведені і такі:

- зовнішній вигляд,

- смак,

- колір,

- вологість,

- наявність піску та металомагнітних домішок,

- зараженість шкідниками,

- вміст цілих зерен,

- загальна кислотність тощо.

Норми виходу продукції

В актах-звітах використання сировини і виготовлення продукції, які оформляють після зачистки зазначають:

а) витрати сировини (Q_с) і вихід продукції (Q_пр), які визначають за фактичною масою;

б) фактичну усушку в %, яку визначають за формулою:

в) фактичне зволожування в %, яке визначають за формулою:

де W_с – середньозважена вологість витраченої сировини, %; W_пр – середньозважена вологість виробленої продукції, %;

г) некормові відходи (Q_нв) – за фактичною масою, вказаною в актах на списання і вивезення з території підприємства, кг.

д) механічні втрати (розпил) Q_мех***, що визначають за різницею між масою переробленої сировини і сумарною масою готової продукції, некормових відходів, усушки, кг

Q_мех = Q_с – (Q_пр + Q_нв + Q_ус).

Таблиця 2.1.

Норми виходу комбікормової продукції

* При гранулюванні комбікормів, кормових концентратів і БВД, які надходять із складу готової продукції, вихід гранул орієнтовано становить 100,58 %, механічні втрати – 0,2 %, зволожування – 0,8 %, некормові відходи – 0,02 %.

** Для спеціалізованих цехів по виготовленню преміксів окремі обсяги усушки, кількість некормових відходів і механічних втрат не встановлюють.

Познавательные статьи:



Где возникла философия и почему?

Относительная высота сжатой зоны бетона

Сущность проекции Гаусса-Крюгера и использование ее в геодезии

Тарифы на перевозку пассажиров