Методичні вказівки по виконанню окремих розділів звіту

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 2 из 7Следующая ⇒

Розділ 1. Організаційно-економічна характеристика підприємства. Містить дослідження фактичного стану конкретного об'єкта проходження практики. Організаційно-економічна оцінка становища досліджуваного об'єкта повинна бути досить глибокою і цілеспрямованою, ґрунтуватися на використанні значного фактичного матеріалу. Досліджувані фактичні дані повинні охоплювати не менше 3 років.

Розділ починається з короткої характеристики природних і економічних (зовнішніх і внутрішніх) умов, у яких функціонує підприємство (об'єкт проходження практики і дослідження). Важливо звернути увагу на ті умови, що здійснюють найбільш істотний вплив на характер і результати виробничої і комерційної діяльності. Разом з тим слід конкретизувати як внутрішні, так і зовнішні чинники, що впливають на результати діяльності даного господарського суб’єкта.

Найбільш поглиблена оцінка дається по галузі або напрямкам діяльності підприємства, яким буде присвячена тема науково-дослідної роботи студента на старших курсах. Тут важливо розглянути у поєднанні всі сторони виробничо-комерційної та фінансової діяльності об’єкта проходження практики.

Для написання цього розділу студенти повинні користуватися наступними документами: Установчим договором; Статутом підприємства; бухгалтерськими звітними документами: Баланс (форма №1); Звіт про фінансові результати (форма №2); Звіт про рух грошових коштів (форма №3); Звіт про власний капітал (форма №4), Примітки до річної фінансової звітності (форма №5). У випадку проходження практики в сільськогосподарських підприємствах слід скористатися формами спеціалізованої звітності (форма 50 сг).

Завершується розділ аналізом техніко-економічних показників господарської діяльності підприємства:

1. Структура товарної продукції

2. Масштаби господарської діяльності

3. Землекористування

4. Забезпеченість і використання основних засобів

5. Забезпеченість і використання оборотних засобів

6. Забезпеченість і використання робочої сили

7. Фінансові результати господарської діяльності

Таким чином, у цьому розділі мається на увазі дати в основному економічну характеристику підприємства, що повинна включати наступну інформацію: місце розташування; показники, що характеризують розміри підприємства, зокрема, вартість валової і товарної продукції, розміри землекористування, вартість основних виробничих фондів і оборотних коштів, поголів'я худоби, забезпеченість технікою, трудовими ресурсами в динаміці за 2-3 роки; дані, що характеризують фінансовий стан підприємства, розмір отриманого прибутку (збитку) і рівень рентабельності окремих галузей і підприємства в цілому. У кінцевому підсумку повинна бути подана найбільше повна і цілісна економічна характеристика конкретного підприємства з його особливостями і досягнутим рівнем економічного розвитку.

Розділ 2. Організація фінансової роботи на підприємстві. Даний розділ виконується на основі примірного переліку питань, приведеному в вище. Тут описується та оцінюється фактичний стан фінансової роботи на підприємстві. Зокрема вивчається склад і функції відповідних відділів та служб, посадові обов’язки фінансових працівників, кваліфікаційні вимоги до їх рівня.

Більш детальну увагу слід приділити висвітленню наступних питань фінансової роботи:

q грошові розрахунки та порядок їх здійснення;

q взаємовідносини підприємства з бюджетом та державними цільовими фондами;

q організація відносин підприємства з суб’єктами банківського та страхового бізнесу;

q визначення потреби в фінансових коштах та джерел її покриття;

q характеристика та фінансове забезпечення інвестиційної діяльності підприємства;

q формування та розподіл доходів підприємства.

Розділ 3. Оцінка фінансового становища підприємства. Містить комплексну оцінку фінансової ситуації на основі фінансового аналізу. При цьому на базі фінансової звітності аналізуються:

1. Структура активів

2. Структура фінансових джерел

3. Дебіторської і кредиторської заборгованості

4. Фінансова стійкість (тип фінансової ситуації)

5. Основні фінансові коефіцієнти

6. Показники ліквідності, ділової активності та рентабельності.

Висновки і пропозиції. Висновки і пропозиції завершують зміст звіту про виробничу практику. У них резюмуються підсумки виконаної студентом роботи у вигляді узагальнення самих істотних положень. Висновки повинні відображати зміст звіту, бути короткими, ясно і чітко сформульованими. При виконанні цих вимог суть роботи студента під час практики повинна бути зрозумілою по висновках і пропозиціях, не читаючи основного тексту.

Висновки складаються з окремих пунктів, невеликої кількості основних положень, викладених у діловій формі. Пункти висновків, що відносяться до оцінки стану виробництва, а особливо ті, що містять конструктивні пропозиції, повинні бути підкріплені цифрами з економічно-фінансових розрахунків практиканта.

Обсяг звіту про виробничу практику не повинен перевищувати 35-40 сторінок. Обов'язковими додатками до звіту є:

· щоденник виробничої практики, затверджений керівником практики від господарства,

· розрахунково-фінансова документація згідно з програмою практики,

· річний фінансовий звіт підприємства за минулий рік,

· характеристика виробничої і суспільної роботи за час проходження практики, підписана керівником практики і затверджена печаткою.

5. Критерії оцінки результатів практики:

«Відмінно» — зміст та оформлення звіту й щоденника відповідають стандартам. Характеристика студента позитивна. Повні та точні відповіді на всі питання членів комісії щодо програми практики і виконаної індивідуальної роботи.

«Добре» — несуттєві зауваження щодо змісту та оформлення звіту й щоденника. Характеристика студента позитивна. У відповідях на запитання членів комісії з програми практики студент припускається окремих неточностей, хоча загалом має тверді знання.

«Задовільно» — недбале оформлення роботи і щоденника. Переважна більшість питань програми практики у звіті висвітлена, однак мають місце окремі розрахункові й логічні помилки. Характеристика студента в цілому позитивна. Під час відповідей на запитання членів комісії з практики студент почувається невпевнено, збивається, припускається помилок, не має твердих знань.

«Незадовільно» — таку оцінку виставляють студентові, якщо у звіті висвітлені не всі питання, або робота запозичена чи підготовлена несамостійно. Характеристика студента стосовно ставлення до практики і трудової дисципліни негативна. На запитання членів комісії студент не може дати задовільних відповідей.

4. Виробнича практика студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр»

Мета і завдання практики

Виробнича практика для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр» є кінцевим етапом навчання і проводиться з метою узагальнення та вдосконалення знань, практичних умінь і навичок на базі конкретного суб’єкта господарювання, оволодіння професійним досвідом і збору матеріалів для бакалаврської дипломної (випускної) роботи.

Мета практики полягає в тому, щоб у процесі виконання реальних фінансових, кредитних, комерційних, організаційно-управлінських, економічних, маркетингових, рекламно-інформаційних, посередницьких, податкових, митних, транспортно-складських та інших задач закріпити теоретичні знання, отримані при вивченні навчальних дисциплін, набути навики в умінні ними користуватися, а також нагромадити певний практичний досвід до завершальної стадії навчання, необхідний для формування фахівця-фінансиста.

Студенти можуть самостійно, за погодженням з керівництвом вищого навчального закладу, вибирати для себе базу практики і пропонувати її для використання. Практика студентів, які працюють на підприємствах (установах, організаціях), може, за їх бажанням і погодженням з керівництвом навчальних підрозділів СНАУ, проводитись на їхньому робочому місці, незалежно від організаційно правової форми і форми власності підприємства (установи, організації), якщо там забезпечується виконання програми для студентів освітньо-кваліфікаційного рівня «бакалавр», або в навчально-виробничому підрозділі вищого навчального закладу.

На базі практики:

• для безпосереднього керівництва практикою призначаються наказом кваліфіковані спеціалісти;

• створюються необхідні умови для виконання студентами програм практики, не допускається використання їх на посадах і роботах, що не відповідають програмі практики;

• забезпечуються студентам умови безпечної роботи на кожному робочому місці, проводиться обов’язковий інструктаж з охорони праці та техніки безпеки;

• надається студентам-практикантам і керівникам практики від університету можливість користуватися бібліотекою, технікою та документацією, що потребується для виконання програми практики.

Програма практики спрямована на ознайомлення з конкретними видами підприємств, організацією і управлінням суб’єктами підприємницької діяльності, а також на формування умінь і навичок у сфері фінансів підприємств різної функціональної спрямованості.

Програма передбачає вивчення організаційної структури підприємств, документообігу звітних та інших інформаційних документів про їх діяльність; спостереження за роботою керівників, а також виконання певних самостійних завдань, що стосуються прийняття управлінських рішень у тих чи інших ситуаціях, які виникають у повсякденній діяльності підприємства.

У відповідності до основної мети практики студентам необхідно розв'язати наступні задачі:

1. Визначити організаційно-правову форму підприємства, описати історію його створення, структуру.

2. Визначити спеціалізацію підприємства і види діяльності, у тому числі основної.

3. Вивчити статутні документи, річний звіт, у тому числі баланс підприємства.

4. Розробити схему організаційної структури підприємства, у тому числі схему взаємодії фінансових підрозділів (якщо такі маються).

5. Вивчити загальну систему управління фінансами на підприємства.

6. Вивчити механізм утворення і використання прибутку.

7. Ознайомитися із системою оподатковування підприємства.

8. Вивчити систему фінансових і комерційних розрахунків.

9. Детально ознайомитися з механізмом функціонування систем управління:

· статутним капіталом підприємства;

· оборотними активами;

· короткостроковими зобов'язаннями підприємства;

· інвестиціями і довгостроковими зобов'язаннями.

10. Скласти звіт про проходження практики з додатком всіх отриманих на підприємстві і розроблених самостійно ілюстрованих матеріалів (таблиць, рисунків, графіків, схем, заповнених зразків первинних документів), копій основних форм річного звіту підприємства, включаючи баланс і інші форми фінансових планів-звітів, у тому числі і по зовнішній економічній діяльності.

Необхідно врахувати, що під словом «підприємство» розуміється будь-яка організаційно-правова форма: фірми, підприємства, товариства, організації, установи, банки, страхові компанії тощо.

Практика починається зі складання докладного плану, основою якого є дана програма проходження практики. У плані варто передбачити терміни виконання окремих його розділів і підготовки звіту. План узгоджується з керівником практики. Звіт здається на кафедру. Результати практики оцінюються в залежності від якості написання і захисту звіту.

Познавательные статьи:



Техника прыжка в длину с разбега

Организация работы процедурного кабинета

Области применения синхронных машин

Оптимизация по Винеру и Калману