Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку (ЮНЩО)

↑

▷ Содержание

⇐ ПредыдущаяСтр 18 из 39Следующая ⇒

▷ Похожие статьи

Організацію Об'єднаних Націй з промислового розвитку — ЮНІДО (United Nations Industrial Development Organization — UNIDO) — було засновано в 1967 p. рішенням Генеральної Асам­блеї ООН як центральний координуючий орган у сфері допомоги промисловому розвитку країн, що розвиваються. Цілями ЮНІДО

є: сприяння промисловому розвитку і співробітництву на гло­бальному, регіональному, національному і галузевому рівнях;

сприяння індустріалізації країн, що розвиваються, в тому числі в галузі розробки природних ресурсів і розвитку інфраструктури;

надання допомоги країнам з перехідною економікою і країнам, що розвиваються, в реструктуризації і приватизації в промисло­вості; надання технічної допомоги. ЮНІДО сприяє налагоджен­ню і зміцненню контактів між розвинутими країнами і країнами, що розвиваються, заохочує діяльність, яка сприяє залученню ін­вестицій, підтримуючи процес передачі технології країнам, що розвиваються, і обміну технологіями. В рамках ЮНІДО створено Банк промислової і технологічної інформації по проектах, який може надавати необхідну країнам інформацію на їхній запит. Консультативна діяльність ЮНІДО полягає в проведенні конфе­ренцій, нарад, зустрічей представників промисловості, профсою-зів, споживачів. Крім того, проводяться засідання груп спеціаліс­тів конкретних галузей промисловості з проблем промислового розвитку в регіоні, з питань зміцнення співробітництва фінансо­вих, технічних і наукових установ розвинутих країн і країн, що розвиваються, тощо. Особлива увага приділяється промисловому співробітництву на рівні підприємств з використанням механізму цільових фондів і програми промислового інвестування. В 1997 р. обсяг технічної допомоги, наданої ЮНІДО всім країнам світу, становила близько 100 млн доларів. Головними органами ЮНІДО є:

—Генеральна конференція, яка проводиться один раз на два роки і визначає принципи і політику діяльності ЮНІДО, затвер­джує бюджет, здійснює контроль за використанням фінансових ресурсів;

—Рада з промислового розвитку (РПР), що складається з 53 членів ЮНІДО (33 — представники країн, що розвиваються, 15 — від розвинутих країн, 5 — від країн з перехідною економі­кою), яка розробляє принципи і політику ЮНІДО, розглядає і приймає програму діяльності Організації, обговорює питання ко­ординації діяльності системи ООН у галузі промислового розви­тку, контролює ефективність використання ресурсів Організації, готує і подає на розгляд Генеральної Асамблеї ООН через ЕКОСОР щорічну доповідь про діяльність ЮНІДО;

—Секретаріат;

—Представництва ЮНІДО на місцях. Допоміжними органами ЮНІДО є Комітет з програм і бю­джету в складі 27 членів і технічні комітети.

До складу ЮНІДО входять 168 держав. Україна також є чле­ном цієї організації з 1985 р. Штаб-квартиру ЮНІДО розміщено у Відні (Австрія).

Продовольча і сільськогосподарська Організація Об'єднаних Націй (ФАО)

Продовольчу і сільськогосподарську Організацію Об'єднаних Націй — ФАО (Food and Agricultural Organization — FAO) — зі штаб-квартирою в Римі (Італія) засновано 16 жовтня 1945 року. Цей день щорічно відзначається як Всесвітній день продовольст­ва. У своїй діяльності організація прагне сприяти поліпшенню харчування і якості життя, вдосконаленню виробництва і розпо­ділу продовольства та іншої сільськогосподарської продукції, по­ліпшенню умов життя сільського населення, розвитку світової економіки і боротьбі з голодом.

Вищим керівним органом ФАО є Конференція ФАО, яка про­водиться один раз на два роки для визначення політики і затвер­дження бюджету і програми діяльності ФАО. Конференція оби­рає Раду, яка діє як керівний орган ФАО в період між сесіями Конференції. У складі Ради функціонують три головних комітети (з програм; з фінансів; із законодавства і права) і п'ять спеціалі­зованих комітетів (з питань сільськогосподарських продуктів;

сільського господарства; риболовства; лісництва; всесвітньої про­довольчої безпеки). Секретаріат, який очолює Генеральний дирек­тор, має сім департаментів: сільського господарства, риболовст­ва, лісництва, розвитку, економічної і соціальної політики, за­гальних питань і інформації, управління і фінансів.

ФАО має п'ять регіональних відділень: для Африки, для Азі-атсько-Тихоокеанського регіону, для Європи, Латинської Амери­ки і Карибського басейну, для Близького Сходу.

У складі ФАО — 174 держави-члени і одна міжнародна орга­нізація — ЄС.

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку (МФСР)

Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку — МФСР (International Fund for Agricultural Development — IFAD)— за­снований у 1977 p. і має дві мети: збільшення виробництва про­довольства, поліпшення умов харчування і боротьба з бідністю через планування і фінансування проектів для підвищення дохо-

дів населення; мобілізація фінансових коштів для збільшення ви­робництва продовольства і поліпшення харчування в найменш розвинутих країнах. Члени організації (160) можуть бути поділе­ні на три категорії: 1) 22 країни, що є членами ОЕСР; 2) 12 країн, що є членами ОПЕК; 3) інші — 126 країн, що розвиваються. МФСР фінансується за рахунок внесків держав-членів, а також спеціальних внесків держав-членів.

Фонд надає кредити на пільгових умовах для здійснення проек­тів і програм розширення масштабів і удосконалення систем ви­робництва продовольства в країнах — членах Фонду. Банк Фон­ду надає три види позик: 1) безпроцентні позики з терміном по­гашення 50 років і початком погашення через 10 років із що­річним комісійним збором за послуги розміром 1%; 2) проміжні позики із щорічною ставкою 4%, терміном погашення 20 років з відстрочкою платежів 5 років; 3) звичайні позики із щорічною відсотковою ставкою 8%, терміном погашення 15—18 років, включаючи відстрочки платежів на три роки.

Основними донорами є члени МФСР 1 -ї і 2-ї категорій. Кіль­кість проектів, у яких бере участь МФСР, на початок 1997 р. ста­новило 461 для 110 країн, що розвиваються. Місцезнаходжен­ня — Рим (Італія).

Вищим органом МФСР є Рада управляючих. Поточне керів­ництво Фондом здійснюється Виконавчою радою, яка затверджує позики і субсидії для фінансування проектів. Головою Ради є Го­лова Фонду.

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО)

Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки і куль­тури — ЮНЕСКО (United National Educational, Scientific and Cultural Organization — UNESCO) — заснована в 1946 p. 20 дер­жавами, нині налічує вже 183 країни-члени. Україна є членом ЮНЕСКО. Цілі організації: сприяння забезпеченню миру і безпе­ки через заохочення міжнародного співробітництва в сфері осві­ти, науки і культури; забезпечення поваги до законності та спра­ведливості, прав людини й основних свобод незалежно від раси, статі, мови або релігії згідно зі Статутом ООН.

У рамках ЮНЕСКО здійснюється багато програм і заходів, у тому числі: технічної допомоги; «Наука, технологія і суспільст­во»; міжнародна програма розвитку комунікацій; загальна про­грама інформації; міжурядова програма з інформатики тощо.

Керівними органами ЮНЕСКО є: Генеральна конференція, Виконавча рада і Секретаріат.

Місцезнаходження — Париж (Франція).

Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)

Всесвітню організацію інтелектуальної власності — ВОІВ (World Intellectual Property Organization — WIPO) — було засновано в 1970 р. у ході реалізації Конвенції про створення такої організації, підписаної у Стокгольмі в 1967 p. Попередниками ВОІВ є Паризька конвенція з охорони промислової власності (1883) і Бернська кон­венція з охорони літературних та художніх творів (1886).

Інтелектуальна власність включає дві основні сфери: промис­лову власність (захист прав на винаходи, товарні знаки, промис­лові зразки і моделі) та авторські права (на літературні, музичні, художні, фотографічні, кінематографічні й аудіовізуальні твори).

Організацію створено з метою охорони інтелектуальної влас­ності в усьому світі через співробітництво між державами-членами і міжнародними організаціями у сфері інтелектуальної власності. Членами організації є 156 країн, у тому числі Україна. Членом ВОІВ може бути будь-яка держава, яка є членом Паризь­кого або Бернського союзів, а також будь-яка держава, що є чле­ном ООН або однієї із спеціалізованих установ системи ООН, або МАГАТЕ, Статуту Міжнародного Суду, або держава, яку запро­сила Генеральна Асамблея ВОІВ приєднатися до Конвенції про створення ВОІВ.

Джерелами фінансування ВОІВ є збори, які сплачують приват­ні користувачі міжнародних реєстраційних послуг, а також внес­ки урядів країн-членів.

Керівними органами ВОІВ є: Генеральна Асамблея, до якої входять держави-учасниці Конвенції» що є також членами будь-якого з союзів; Конференція, що складається з держав-членів, не­залежно від того, чи є вони членами якогось із союзів чи ні, і скликається на чергові сесії Генеральним директором; Комітет з координації, що складається з 58 членів від держав — учасниць Конференції 1967 р., які є одночасно членами Виконавчого комі­тету Паризького або Бернського союзу. Генеральної Асамблеї, Конференції, Генерального директора. Допоміжними органами ВОІВ є Постійний комітет з інформації про промислову власність і функціональні комітети (бюджетний комітет, комітет з оренди і утримання приміщень, постійний комітет з розвитку співробіт-

ництва в галузі промислової власності, постійний комітет з роз­витку співробітництва в галузі авторського права і суміжних прав). Секретаріатом керівних органів ВОІВ і союзів є Міжнарод­не бюро, яке очолює Генеральний директор. До складу Міжнарод­ного бюро входять чотири служби: служба договору про патент­ну кооперацію, служба міжнародної реєстрації товарних знаків, служба міжнародного депонування промислових зразків і моде­лей, служба міжнародної реєстрації позначень походження това­ру. З метою забезпечення приватних осіб і організацій посеред­ницькими і арбітражними послугами в суперечках з правових питань інтелектуальної власності в 1994 р. був створений Арбіт­ражний центр ВОІВ.

Місцезнаходження — Женева (Швейцарія).

Познавательные статьи:



Коммуникативные барьеры и пути их преодоления

Рынок недвижимости. Сущность недвижимости

Решение задач с использованием генеалогического метода

История происхождения и развития детской игры